Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!
Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.
Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.
Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:
Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.
Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!
Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.
Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!
І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.
Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.
Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.
Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.
Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;
(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.
Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.
І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;
В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,
і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,
а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,