Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 4) | (Римлян 6) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
  • Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа,
  • через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.
  • через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу.
  • Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє,
  • І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість,
  • терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,
  • а терпеливість — досвід, а досвід — надію.
  • надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.
  • Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа.
  • Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.
  • Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих.
  • Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.
  • Навряд чи хто помре за праведного; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти.
  • Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.
  • Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками.
  • Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
  • Тим більше тепер, оправдані Його кров’ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву.
  • Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.
  • Коли, ще бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям.
  • Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.
  • І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми тепер одержали примирення.
  • Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
  • Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили.
  • Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
  • Гріх був у світі й до Закону, але гріх не зараховується, коли немає Закону.
  • Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
  • Та смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, які не згрішили подібно до переступу Адама, котрий є прообразом майбутнього.
  • Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.
  • Але дар благодаті не такий, як гріх. Бо якщо через переступ одного багато померло, то наскільки більше благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, Божа благодать і дари щедро вилилися на багатьох.
  • І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.
  • І дар не такий, як осуд через одного, який згрішив. Бо за переступ одного — осуд, а дар благодаті — для оправдання від багатьох гріхів.
  • Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.
  • Адже коли через переступ одного смерть запанувала через одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, запанують у житті через одного Ісуса Христа.
  • Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
  • Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного на всіх людей прийшло оправдання для життя.
  • Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.
  • Бо як непослухом однієї людини багато стали грішними, так і послухом Одного багато стануть праведними.
  • Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,
  • Закон увійшов, щоб намножився переступ. А де намножився гріх, там безмірно виявилася благодать.
  • щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.
  • Щоб так, як гріх запанував через смерть, аби так само й благодать запанувала через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого.

  • ← (Римлян 4) | (Римлян 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025