Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?