Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
Истину говорю во Христе, не лгу, свидетельствует мне совесть моя в Духе Святом,
що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
что великая для меня печаль и непрестанное мучение сердцу моему:
Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
я желал бы сам быть отлучённым от Христа за братьев моих, родных мне по плоти,
вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
то есть Израильтян, которым принадлежат усыновление и слава, и заветы, и законоположение, и богослужение, и обетования;
їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
их и отцы, и от них Христос по плоти, сущий над всем Бог, благословенный вовеки, аминь.
Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
Но не то, чтобы слово Божие не сбылось: ибо не все те Израильтяне, которые от Израиля;
анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
и не все дети Авраама, которые от семени его, но сказано: «в Исааке наречётся тебе семя».
Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
То есть не плотские дети суть дети Божии, но дети обетования признаются за семя.
Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
А слово обетования таково: «в это же время приду, и у Сарры будет сын».
Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
И не одно это; но так было и с Ревеккою, когда она зачала в одно время двух сыновей от Исаака, отца нашего.
ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
Ибо, когда они ещё не родились и не сделали ничего доброго или худого, — дабы изволение Божие в избрании происходило
сказано їй, що більший служити ме меншому,
не от дел, но от Призывающего, — сказано было ей: «больший будет в порабощении у меньшего»,
яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
как и написано: «Иакова Я возлюбил, а Исава возненавидел».
Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
Что же скажем? Неужели неправда у Бога? Никак.
Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
Ибо Он говорит Моисею: «кого миловать, помилую; кого жалеть, пожалею».
Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
Итак, помилование зависит не от желающего и не от подвизающегося, но от Бога милующего.
Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
Ибо Писание говорит фараону: «для того самого Я и поставил тебя, чтобы показать над тобою силу Мою и чтобы проповедано было имя Моё по всей земле».
Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
Итак, кого хочет, милует; а кого хочет, ожесточает.
Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
Ты скажешь мне: «за что же ещё обвиняет? Ибо кто противостанет воле Его?»
Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
А ты кто, человек, что споришь с Богом? Изделие скажет ли сделавшему его: «зачем ты меня так сделал?»
Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
Не властен ли горшечник над глиною, чтобы из той же смеси сделать один сосуд для почётного употребления, а другой — для низкого?
Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
Что же, если Бог, желая показать гнев и явить могущество Своё, с великим долготерпением щадил сосуды гнева, готовые к погибели,
і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
дабы вместе явить богатство славы Своей над сосудами милосердия, которые Он приготовил к славе,
як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
над нами, которых Он призвал не только из Иудеев, но и из язычников?
Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
Как и у Осии говорит: «не Мой народ назову Моим народом, и не возлюбленную — возлюбленною».
І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
«И на том месте, где сказано им: вы не Мой народ, там названы будут сынами Бога живого».
Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
А Исаия провозглашает об Израиле: «хотя бы сыны Израилевы были числом, как песок морской, только остаток спасётся;
скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
ибо дело оканчивает и скоро решит по правде, дело решительное совершит Господь на земле».
І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
И, как предсказал Исаия: «если бы Господь Саваоф не оставил нам семени, то мы сделались бы как Содом и были бы подобны Гоморре».
Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
Что же скажем? Язычники, не искавшие праведности, получили праведность, праведность от веры.
Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
А Израиль, искавший закона праведности, не достиг до закона праведности.
Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
Почему? потому что искали не в вере, а в делах закона. Ибо преткнулись о камень преткновения,