Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,