Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
            Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
            Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
            Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
            Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
            Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
            Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
            І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
            Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
            Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
            Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
            Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
            Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
            Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
            І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
            не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
            Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
            Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
            Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
            Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
            Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
            Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
            Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
            Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
            Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
            Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
            Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
            Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
            Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
            Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
            Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
            Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
            Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
            Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
            Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
            Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
            Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
            А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
            Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
            Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
            Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
            Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
            Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
            Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
            і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
            подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
            Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
            Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
            Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
            Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
            Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
            Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
            Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
            Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
            Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
            Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
            Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
            Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
            Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
            Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
            Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
            Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
            Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
            Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.