Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (1 Коринтян 14) | (1 Коринтян 16) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

1 Коринтян 15

1 Corinthians 15

  • 1
    Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
  • 1
    The Risen Christ, Faith’s Reality

    Moreover, brethren, I declare to you the gospel which I preached to you, which also you received and in which you stand,
  • 2
    котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
  • 2
    by which also you are saved, if you hold fast that word which I preached to you — unless you believed in vain.
  • 3
    Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
  • 3
    For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
  • 4
    і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
  • 4
    and that He was buried, and that He rose again the third day according to the Scriptures,
  • 5
    і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
  • 5
    and that He was seen by [a]Cephas, then by the twelve.
  • 6
    Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
  • 6
    After that He was seen by over five hundred brethren at once, of whom the greater part remain to the present, but some have [b]fallen asleep.
  • 7
    Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
  • 7
    After that He was seen by James, then by all the apostles.
  • 8
    На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
  • 8
    Then last of all He was seen by me also, as by one born out of due time.
  • 9
    Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
  • 9
    For I am the least of the apostles, who am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
  • 10
    Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
  • 10
    But by the grace of God I am what I am, and His grace toward me was not in vain; but I labored more abundantly than they all, yet not I, but the grace of God which was with me.
  • 11
    Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
  • 11
    Therefore, whether it was I or they, so we preach and so you believed.
  • 12
    Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
  • 12
    The Risen Christ, Our Hope

    Now if Christ is preached that He has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?
  • 13
    Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
  • 13
    But if there is no resurrection of the dead, then Christ is not risen.
  • 14
    коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
  • 14
    And if Christ is not risen, then our preaching is empty and your faith is also empty.
  • 15
    І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
  • 15
    Yes, and we are found false witnesses of God, because we have testified of God that He raised up Christ, whom He did not raise up — if in fact the dead do not rise.
  • 16
    Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
  • 16
    For if the dead do not rise, then Christ is not risen.
  • 17
    А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
  • 17
    And if Christ is not risen, your faith is futile; you are still in your sins!
  • 18
    Тодї й померші в Христї погибли.
  • 18
    Then also those who have [c]fallen asleep in Christ have perished.
  • 19
    Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
  • 19
    If in this life only we have hope in Christ, we are of all men the most pitiable.
  • 20
    Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
  • 20
    The Last Enemy Destroyed

    But now Christ is risen from the dead, and has become the firstfruits of those who have [d]fallen asleep.
  • 21
    Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
  • 21
    For since by man came death, by Man also came the resurrection of the dead.
  • 22
    Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
  • 22
    For as in Adam all die, even so in Christ all shall be made alive.
  • 23
    Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
  • 23
    But each one in his own order: Christ the firstfruits, afterward those who are Christ’s at His coming.
  • 24
    Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
  • 24
    Then comes the end, when He delivers the kingdom to God the Father, when He puts an end to all rule and all authority and power.
  • 25
    Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
  • 25
    For He must reign till He has put all enemies under His feet.
  • 26
    Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
  • 26
    The last enemy that will be destroyed is death.
  • 27
    Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
  • 27
    For “He has put all things under His feet.” But when He says “all things are put under Him,” it is evident that He who put all things under Him is excepted.
  • 28
    Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
  • 28
    Now when all things are made subject to Him, then the Son Himself will also be subject to Him who put all things under Him, that God may be all in all.
  • 29
    Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
  • 29
    Effects of Denying the Resurrection

    Otherwise, what will they do who are baptized for the dead, if the dead do not rise at all? Why then are they baptized for the dead?
  • 30
    Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
  • 30
    And why do we stand in [e]jeopardy every hour?
  • 31
    Щодня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
  • 31
    I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
  • 32
    Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
  • 32
    If, in the manner of men, I have fought with beasts at Ephesus, what advantage is it to me? If the dead do not rise, “Let us eat and drink, for tomorrow we die!”
  • 33
    Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
  • 33
    Do not be deceived: “Evil company corrupts good habits.”
  • 34
    Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
  • 34
    Awake to righteousness, and do not sin; for some do not have the knowledge of God. I speak this to your shame.
  • 35
    Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
  • 35
    A Glorious Body

    But someone will say, “How are the dead raised up? And with what body do they come?”
  • 36
    Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
  • 36
    Foolish one, what you sow is not made alive unless it dies.
  • 37
    І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
  • 37
    And what you sow, you do not sow that body that shall be, but mere grain — perhaps wheat or some other grain.
  • 38
    Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
  • 38
    But God gives it a body as He pleases, and to each seed its own body.
  • 39
    Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
  • 39
    All flesh is not the same flesh, but there is one kind [f]of flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.
  • 40
    (Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
  • 40
    There are also [g]celestial bodies and [h]terrestrial bodies; but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another.
  • 41
    Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
  • 41
    There is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.
  • 42
    Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
  • 42
    So also is the resurrection of the dead. The body is sown in corruption, it is raised in incorruption.
  • 43
    Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
  • 43
    It is sown in dishonor, it is raised in glory. It is sown in weakness, it is raised in power.
  • 44
    Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
  • 44
    It is sown a natural body, it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is a spiritual body.
  • 45
    Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
  • 45
    And so it is written, “The first man Adam became a living being.” The last Adam became a life-giving spirit.
  • 46
    Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
  • 46
    However, the spiritual is not first, but the natural, and afterward the spiritual.
  • 47
    Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
  • 47
    The first man was of the earth, made[i] of dust; the second Man is [j]the Lord from heaven.
  • 48
    Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
  • 48
    As was the [k]man of dust, so also are those who are made of dust; and as is the heavenly Man, so also are those who are heavenly.
  • 49
    І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
  • 49
    And as we have borne the image of the man of dust, we[l] shall also bear the image of the heavenly Man.
  • 50
    Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
  • 50
    Our Final Victory

    Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; nor does corruption inherit incorruption.
  • 51
    Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
  • 51
    Behold, I tell you a [m]mystery: We shall not all sleep, but we shall all be changed —
  • 52
    У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
  • 52
    in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound, and the dead will be raised incorruptible, and we shall be changed.
  • 53
    Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
  • 53
    For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality.
  • 54
    Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
  • 54
    So when this corruptible has put on incorruption, and this mortal has put on immortality, then shall be brought to pass the saying that is written: “Death is swallowed up in victory.”
  • 55
    Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
  • 55
    “O[n] Death, where is your sting?
    O Hades, where is your victory?”
  • 56
    Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
  • 56
    The sting of death is sin, and the strength of sin is the law.
  • 57
    Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
  • 57
    But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.
  • 58
    Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
  • 58
    Therefore, my beloved brethren, be steadfast, immovable, always abounding in the work of the Lord, knowing that your labor is not in vain in the Lord.
    • ← (1 Коринтян 14) | (1 Коринтян 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025