Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
Щодня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.