Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
Зараз я хочу нагадати, брати і сестри мої, про Добру Звістку, що я проповідував вам. Ви її одержали і на ній засновуєте життя своє.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Завдяки їй ви врятуєтеся, якщо добре пам’ятаєте те, що я вам проповідував. Якщо ж ні, то марно ви повірили.
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
Я передав вам насамперед те, що сам отримав: Христос прийняв смерть за наші гріхи, як сказано у Святому Писанні.
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
Його було поховано, і Він воскрес на третій день, як сказано у Святому Писанні.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
Після того Він з’явився більш як п’ятистам віруючим одночасно. І більшість із них досі ще живі, хоча дехто вже й помер.
Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
Тоді з’явився Він Якову, а після цього і всім апостолам.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
Я — апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили.
Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
Та якщо ми проповідуємо, що Христос воскрес із мертвих, то чому ж дехто з вас каже, що ніхто не воскресає з мертвих?
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
Якщо ніхто не воскресає, тоді й Христос не воскрес.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
А якщо Христос не воскрес із мертвих, то те, що ми проповідуємо — марне, і марна віра ваша.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
Тоді ми є лжесвідками проти Бога, бо клятвенно засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа. А раз ніхто не воскресає з мертвих, тоді ж і Бог не воскресив Христа.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
Та якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес із мертвих.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
А якщо Христос не воскрес, тоді й віра ваша марна, і гріхи ваші залишаються з вами.
Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
Але Христос насправді воскрес із мертвих. Він — первісток тих, хто помер.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
Бо як смерть прийшла через гріх однієї людини, так і воскресіння з мертвих прийшло через іншу.
Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
Я маю на увазі, що всі вмирають через Адама, та завдяки Христу всі знову житимуть.
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
Та кожен матиме свою чергу: Христос був першим, Хто воскрес, а коли Він знову прийде, то воскреснуть й усі ті, хто Йому належить.
Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
Тоді настане кінець. Христос знищить усіх правителів, і владу, і силу, та передасть Царство Богу-Отцю.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Бо Христос мусить правити, доки Бог не покладе всіх ворогів до ніг Його.[30]
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
Бо: «Він усе впокорене кинув до ніг Його».
І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе — Всевишнього Бога.
І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе — Всевишнього Бога.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
А коли все покориться Христу, тоді й Сам Син буде у владі Божій, Який підкорив усе Христу, щоб Бог був всім у всьому.
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
Інакше, якщо немає воскресіння, що ж робитимуть ті, хто охрестився заради померлих? Якщо мертві ніколи не воскреснуть, то навіщо ж люди хрестилися заради них?
Щодня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
Щодня мені загрожує смерть. І це правда, як і те, брати і сестри мої, що я пишаюся вами в Ісусі Христі, Господі нашому.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»
Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї.
Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.
Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!»
І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше.
Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин — зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші.
(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
Сонце має одну красу, а місяць і зірки — зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої.
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю — тлінне, а як зросте, буде нетлінним.
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі.
Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
Посіяне тіло є земним, зросле — духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою[31]». Та останній Адам [32] став життєдайним духом.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного.
Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
Ось послухайте! Відкрию я вам таємницю: не всі ми зазнаємо смерті, але всі будемо змінені.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
І оком не встигнемо змигнути, як просурмить остання сурма. Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося.
Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
Бо це тлінне тіло мусить одягнутися в нетлінне, і це смертне тіло — в безсмертне.
Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
І коли це тлінне тіло вдягнеться у все нетлінне, а смертне тіло — у безсмертне, тоді збудеться те, що написано у Святому Писанні:
«І перемога смерть поглинула».
«І перемога смерть поглинула».
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
«Смерть, де ж твоя перемога? Смерть, де твоє жало?»
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
Та дяка Богу, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа!
Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
Тож, брати і сестри мої любі, будьте твердими й непохитними. Присвятіть себе повністю трудам Господнім. Адже ви знаєте, що труд ваш Господній не марний.