Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.
Брати і сестри мої, коли я з вами був, то не міг навчати вас як людей духовних. Навпаки, я мусив звертатися до вас як до людей мирських, як немовлят у Христі.
Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.
Я проповідував вам, неначе напував вас молоком, а не годував твердою їжею, бо ви не спроможні були ще її спожити. Ви ще й зараз не здатні на це.
Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
Ви й досі належите цьому світу. Якщо між вами є заздрощі й суперечки, то хіба не мирські ви є? Хіба не поводитесь, як усі люди цього світу?
Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тїлесні ви?
Якщо хтось із вас каже: «Я послідовник Павла», а інший: «А я — Аполлоса» — то хіба не як мирські люди ви чините?
Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
А хто ж такий Аполлос, і хто такий Павло? Ми лише слуги, через яких ви стали віруючими. Ми виконали свою роботу, яку Господь призначив кожному із нас.
Я посадив, Аполос поливав, Бог же зростив.
Я посіяв зерно, Аполлос полив його, але Бог є Той, Хто виростив.
Тим то нїщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує — Бог.
Тож не має значення ні той, хто сіяв, ні той, хто поливав, а лише Бог, Який зростив.
Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм трудї.
І той, хто сіяв зерно, і той, хто поливав його, мають одну мету, і кожен буде нагороджений за свою працю.
Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.
Бо всі ми на службі у Бога, трудимося в Його ім’я, а ви — і нива Божа, й оселя Його.
По благодатї Божій, даній менї, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує.
Иншої бо підвалини нїхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той — Ісус Христос.
Коли ж хто будує на сїй підвалинї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, —
Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи.
кожного дїло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огнї відкриєть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість.
Коли робота встоїть, хто вибудував — прийме нагороду.
І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду.
Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.
Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню.
Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
Чи знаєте ви, що ви — Храм [3] Божий, і що Дух Божий живе в вас?
Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
Якщо хтось зруйнує Божий Храм, того Бог зруйнує, бо Храм Божий — святий, а ви і є цим Храмом.
Нехай нїхто себе не обманює. Коли хто між вами здаєть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
Не обманюйте себе. Якщо хтось із вас вважає, що він розумний мудрістю цього світу, то йому слід стати «нерозумним», щоб здобути істинну мудрість.
Бо премудрість сьвіта сього — дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
Бо мудрість цього світу насправді є безглуздям для Бога. У Святому Писанні сказано: «Бог ловить мудрих на їхні ж хитрощі».
І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
І ще: «Господь знає, що думки мудрих — нікчемні».
Тим же нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:
Тож не треба вихвалятися людьми. Бо все належить вам: чи то Павло, Аполлос або Кифа; чи то світ, життя, смерть, сучасне й майбутнє — все належить вам.
Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, — все ваше,