Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 10) | (2 Коринтян 12) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
  • О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.
  • Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
  • Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.
  • Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
  • Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.
  • Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
  • Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.
  • Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
  • Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!
  • Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
  • Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
  • Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
  • Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?
  • Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
  • Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.
  • і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
  • І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.
  • (Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
  • Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!
  • Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
  • Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.
  • Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
  • А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.
  • Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
  • Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.
  • І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
  • Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.
  • Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
  • Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
  • Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
  • Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
  • А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
  • Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
  • Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
  • Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
  • Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
  • бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
  • Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
  • Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об'їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б'є вас в обличчя!
  • Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
  • На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.
  • Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
  • Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
  • Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
  • Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
  • Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
  • Від юдеїв я прийняв п'ять раз по сорок (ударів) без одного;
  • Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
  • тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
  • у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
  • У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
  • у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
  • у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
  • Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
  • Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!
  • Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
  • Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
  • Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
  • Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
  • Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
  • Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.
  • У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
  • В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
  • і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
  • та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.

  • ← (2 Коринтян 10) | (2 Коринтян 12) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025