Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку;
Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку?
І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.
Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість — радість усіх вас.
Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.
З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози — не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.
Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.
Коли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але — щоб не перебільшувати — почасти вас усіх.
Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.
так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.
На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому.
Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, — оскільки мав я щось прощати, — то ради вас зробив те перед обличчям Христовим,
щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.
щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі.
Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,
Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі,
не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію.
Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання.
Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
Бо ми для Бога — пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.
одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?
Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших — запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього?