Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.