Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
Хіба ми починаємо знову самих себе представляти? Чи потребуємо, як деякі, рекомендаційних листів до вас або від вас?
Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
Наш лист — це ви; він написаний у наших серцях, його знають і читають усі люди.
(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
Ви показуєте собою, що, завдяки нашому служінню, ви — лист Христа, написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних скрижалях, а на тілесних скрижалях ваших сердець.
бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
не тому, що ми спроможні самі собою над чимось роздумувати, наче самі від себе, але наша спроможність — від Бога,
котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
Який і дозволив нам стати служителями Нового Завіту — не букви, але Духа, адже буква вбиває, а Дух оживляє.
Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
І якщо служіння смерті, викарбуване буквами на камені, було таке славне, що ізраїльські сини не могли дивитися на обличчя Мойсея через минаючу славу його обличчя,
Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
Бо коли служіння осуду — слава, то служіння праведності набагато перевершує його в славі.
Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
Адже в цьому відношенні не прославилося прославлене — через надмірну славу.
Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
Бо коли те, що минає, — славне, то набагато більшим є те, що постійно перебуває в славі.
Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
Тому, маючи таку надію, діємо з великою сміливістю,
а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
а не як Мойсей, який ховав під покривалом своє обличчя, аби сини Ізраїлеві не дивилися на кінець того, що проминає.
Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
Але їхнє сприйняття закрите. Бо аж по цей день під час читання Старого Завіту залишається не знятим це покривало, адже воно знімається в Христі.
Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
І сьогодні, коли читають книги Мойсея, покривало все ще лежить на їхньому серці.
Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
Коли ж хто навертається до Господа, покривало спадає.
Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
Господь є Дух, а де Господній Дух, [там] свобода.
Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа.