Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

2 Коринтян 5

2 Corinthians 5

Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

Assurance of the Resurrection

For we know that if our earthly [a]house, this tent, is destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,

For in this we groan, earnestly desiring to be clothed with our [b]habitation which is from heaven,

коли б тільки нам, і одягнувшись, нагими не явитись.

if indeed, having been clothed, we shall not be found naked.

Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.

For we who are in this tent groan, being burdened, not because we want to be unclothed, but further clothed, that mortality may be swallowed up by life.

На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.

Now He who has prepared us for this very thing is God, who also has given us the Spirit as [c]a guarantee.

Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:

So we are always confident, knowing that while we are at home in the body we are absent from the Lord.

(бо ходимо вірою, а не видїннєм.)

For we walk by faith, not by sight.

Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.

We are confident, yes, well pleased rather to be absent from the body and to be present with the Lord.

Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.

The Judgment Seat of Christ

Therefore we make it our aim, whether present or absent, to be well pleasing to Him.

Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

For we must all appear before the judgment seat of Christ, that each one may receive the things done in the body, according to what he has done, whether good or bad.

Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.

Knowing, therefore, the terror of the Lord, we persuade men; but we are well known to God, and I also trust are well known in your consciences.

Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.

Be Reconciled to God

For we do not commend ourselves again to you, but give you opportunity to boast on our behalf, that you may have an answer for those who boast in appearance and not in heart.

Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.

For if we are beside ourselves, it is for God; or if we are of sound mind, it is for you.

Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;

For the love of Christ compels us, because we judge thus: that if One died for all, then all died;

і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

and He died for all, that those who live should live no longer for themselves, but for Him who died for them and rose again.

Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

Therefore, from now on, we regard no one according to the flesh. Even though we have known Christ according to the flesh, yet now we know Him thus no longer.

Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

Therefore, if anyone is in Christ, he is a new creation; old things have passed away; behold, all things have become new.

Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,

Now all things are of God, who has reconciled us to Himself through Jesus Christ, and has given us the ministry of reconciliation,

яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

that is, that God was in Christ reconciling the world to Himself, not [d]imputing their trespasses to them, and has committed to us the word of reconciliation.

Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.

Now then, we are ambassadors for Christ, as though God were pleading through us: we implore you on Christ’s behalf, be reconciled to God.

Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

For He made Him who knew no sin to be sin for us, that we might become the righteousness of God in Him.

← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →