Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.
Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.
Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,
Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,
Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
Доки ми в цім наметі, — стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише — вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.
На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.
Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.
Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:
Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,
Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.
ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.
Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.
Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.
Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.
Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.
Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми — явні.
Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.
Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, — не тим, що в серці.
Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.
Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.
Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;
Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.
і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.
Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.
Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове.
Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,
Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.
яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.
Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.
Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.
Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!