Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.
  • Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на Небесах, вічне і нерукотворне.
  • Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,
  • Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю.
  • коли б тільки нам, і одягнувшись, нагими не явитись.
  • Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими.
  • Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
  • Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
  • На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.
  • І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя.
  • Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:
  • Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом.
  • (бо ходимо вірою, а не видїннєм.)
  • Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо.
  • Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.
  • Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа.
  • Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.
  • І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
  • Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
  • Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі — добро чи зло.
  • Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.
  • Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас.
  • Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.
  • Ми не вихваляємося знову перед вами. Ми просто хочемо, щоб ви мали підстави пишатися нами. Тоді ви знатимете, що відповісти тим, хто вихваляється своєю зовнішністю, та не звертає уваги на те, що в серці.
  • Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.
  • Бо якщо ми безумні, то це для Бога. Якщо ж у здоровому глузді, то для вас.
  • Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;
  • Любов Христова панує над нами, бо ми усвідомлюємо, що одна Людина померла заради всіх, і тому всі померли.
  • і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
  • І Він помер заради всіх, щоб живі не жили більше заради себе, а щоб ми жили заради Того, Хто помер і воскрес із мертвих для них.
  • Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
  • Тому віднині ми ні про кого не думаємо як мирські люди. Хоч колись ми й про Христа думали так, проте більше так не думаємо.
  • Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.
  • Отже, хто перебуває в Христі, той є вже новим створінням. [8] Старе минуло, а нове настало!
  • Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,
  • І все це йде від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа. Він уповноважив нас служити примиренню людей з Богом.
  • яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.
  • І зміст послання нашого в тому, що Бог примирив світ з Собою в Христі, незважаючи на людські гріхи. Він довірив нам Слово примирення людей з Богом.
  • Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.
  • Отож ми є посланцями Христа. Бог звертається до вас через нас. Від імені Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом».
  • Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.
  • Того, хто не знав гріха,[9] Бог зробив жертвою за гріх,[10] щоб через Нього ми могли стати праведними перед Богом.

  • ← (2 Коринтян 4) | (2 Коринтян 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025