Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Потім, по чотирнайцяти лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
Через чотирнадцять років я знову пішов до Єрусалиму разом із Варнавою, взявши з собою й Тита.[3]
А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовістє, котре проповідую між поганами, тільки на самотї, значнїщим, чи не марно я ходжу або ходив.
Я відправився туди, оскільки Бог відкрив мені, що я мушу йти. Я приніс людям в Єрусалимі Добру Звістку, яку проповідую поміж поганами. Але поперше, я потайки приніс її тим юдеям, яких ви дуже поважаєте та вважаєте своїми лідерами. Робив я так для того, щоб моя праця, минула і теперішня, не була марною.
Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
Титу, який був зі мною, не довелося робити обрізання, хоч він і грек.
А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
Його змушували бути обрізаним через лжебратів, які таємно вкралися до нас, щоб стежити за свободою, яку ми маємо у Христі. Вони хочуть нас поневолити.
ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
Та ми не піддалися, й не підкорилися їм, щоб істина Доброї Звістки лишилася для вас.
Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
Але ті юдеї, кого ви так поважаєте, не додали нічого до Доброї Звістки, яку я проповідую. Хоч би ким вони були для мене — немає жодного значення. Всі люди рівні перед Богом.
Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:
Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку серед поган, так само, як Петрові — серед юдеїв.
(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
Бо Той, Хто зробив Петра апостолом серед юдеїв, зробив мене апостолом серед поган.
і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
Тож Яків, Петро та Іоан, яких ви вважаєте лідерами церкви, визнали, що я отримав дар від Господа нести Добру Звістку. Вони прийняли мене й Варнаву як братів [4] і погодилися, що ми проповідуватимемо поганам, а вони — юдеям.
тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
Вони просили нас лише пам’ятати про вбогих. Я й сам вже був занепокоєний їхнім становищем і прагну дбати про них.
Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього, бо він був неправий.
Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
Спочатку, Петро відкрито їв та спілкувався із поганами, але коли прибули деякі юдеї від Якова, то Петро відвернувся від них. Він боявся тих євреїв, які вважали, що усім поганам слід обрізатися.
Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві, та так, що навіть і Варнава був введений в оману.
Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?
Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?
Ми по природї Жиди, а не грішники з поган;
Ми, юдеї за народженням, і не належимо до «поган-грішників».
та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не оправдить ся дїлами закону нїяке тїло.
Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а за віру [5] в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою [6] в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.
Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
Поки ми, юдеї, шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками. Тож хіба це означає, що Христос робить нас грішниками? Зовсім ні.
Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником.
Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий разом із Христом.
Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою [7] в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене.