Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
От що посїли в наслїдню державу сини Ізрайлеві у Канаан землї, що подїлили між ними Елеазар сьвященник та Йозуа Нуненко та старші голови в поколїннях Ізраїльських:
Священник Елеазар, Иисус, сын Навина, и главы всех семей решили какую землю дать народу.
А подїлили через жереб, як заповідав Господь через Мойсея про девять з половиною поколїнь;
Господь ещё задолго до этого сказал через Моисея, как народ должен выбирать свою землю. Народ из девяти колен и половины колена Манассиина бросил жребий, чтобы решить какую землю они получат.
Бо двом з половиною поколїнням указав уже Мойсей по тім боцї Йорданї їх наслїдню державу, а Левіям не надїлив нїякого наслїддя між ними.
Моисей уже отдал двум коленам и половине колена Манассиина их землю к востоку от реки Иордан. Но колену Левия не было дано земли, как другим народам.
Бо від синів Йосифових пійшли два поколїння, Манассій та Ефраїм, а Левіям не дано нїякого земляного надїлу в (обітованій) землї, тілько міста про житла та пасовища, що тягли до них, про їх скотину та про їх проче майно.
Двенадцать колен получили свою собственную землю. Сыновья Иосифа разделились на два колена; Манассиино и Ефремово, и каждое колено получило землю. Колену Левия не было дано земли, они получили только города для жительства и поля для их скота.
Як заповідав Господь Мойсейові, так і вчинили сини Ізраїля, як дїлили землю.
Господь сказал Моисею, как разделить землю между коленами Израиля, и израильтяне разделили её так, как повелел Господь.
Тодї приступили Юдині сини до Йозуї в Галгалї, і Калеб Ефуніенко Кенезієць промовив до його: Ти знаєш, що сказав Господь про мене й про тебе Мойсейові, чоловікові Божому, в Кадес-Барне.
Однажды несколько человек из колена Иуды пришли к Иисусу в Галгал. Один из них был Халев Кенезеянин, сын Иефоннии. Он сказал Иисусу: "Ты помнишь, что Господь говорил Моисею в Кадес-Варне. Господь разговаривал с Моисеем, рабом Своим, о тебе и обо мне.
Було менї тодї сорок год віку, як посилав мене раб Господень Мойсей з Кадес-Барне на розглядини, в (обітовану) землю, й я принїс йому звістку по щирому пересьвіду мойму.
Мне было сорок лет, когда Моисей, раб Господа, послал меня осмотреть землю, по которой мы шли. Когда я вернулся, то рассказал Моисею, что я думаю об этой земле.
Земляки мої, що ходили зо мною відняли в люду ввесь дух, тим часом, я виявив себе в повнї слухняним до Господа, Бога мого.
То, что рассказали другие братья, которые ходили со мной туда, испугало народ. Я же не сомневался, что Господь разрешит нам взять эту землю.
Того дня заклявсь Мойсей так: Істовно, тобі та потомкам твоїм упаде в наслїдню державу на вічні часи та земля, що ноги твої ступали по їй; бо ти явив себе вповнї слухняним до Господа, Бога твого!
В тот день Моисей дал мне обещание. Он сказал: "Земля, по которой ты ходил, станет твоей землёй. Твои дети будут владеть ею вечно. Я дам её тебе, потому что ты твёрдо веришь в Господа, Бога моего".
Оце ж Господь, справджуючи обітницю свою, держить мене на сьвітї сорок і пять год з того часу, як Господь вирік слово се Мойсейові, тим часом як Ізраїль блукав по пустинї, а тепер менї вже вісїмдесять і пять років віку.
И вот Господь сохранил меня в живых сорок пять лет, как и сказал. Всё это время мы все скитались по пустыне, и теперь мне восемьдесят пять лет.
І досї ж я почуваюсь таким сильним як і тодї, коли посилав мене Мойсей. Моя снага з того часу однакова й досї, як треба воювати, або сюди й туди ходити.
Но я ещё так же крепок, как и в тот день, когда Господь посылал меня. Я и сейчас готов сражаться, как и тогда.
Надїли ж менї сю нагірню землю, що про неї глаголав того дня Господь: своїми ушима чув єси про се того дня. Там живуть Енакії і міста в їх великі й утверджені; та може Господь менї поможе повиганяти їх, як обітував Господь.
Так дай мне теперь землю в горной стране, которую Господь обещал мне в тот день. В то время ты слышал, что там жил сильный народ енаков, и у них были очень большие хорошо укреплённые города. Может быть, Господь будет со мною, и я изгоню их и возьму эту землю, как сказал Господь".
І благословив його Йозуа, та й надїлив Калебові Ефуніенкові Геброн у наслїдню державу.
Иисус благословил Халева, сына Иефонниина, и дал ему во владение город Хеврон.
Тим же то й достав ся Геброн у наслїддє Калебові Ефуніенкові Кенезійцеві по сей день, бо він показав себе вповнї слухняним до Господа, Бога Ізрайлевого.
Город этот и эта земля сейчас принадлежат семье Халева Кенезеянина, сына Иефонниина, потому что он доверился и послушался Господа, Бога Израиля.