Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 8) | (І.Навина 10) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • Як же, почули про се всї царі, що жили по тім боцї Йорданї по горах і долинах і всюди вподовж низини великого моря та й до Ливану: Гетії, Аморії, Канаанії, Ферезії, Гевії й Евузії,
  • Услышав сие, все цари, которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,
  • То й зібрались вони докупи, щоб єдинодушно воювати Йозея й Ізраїля.
  • собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.
  • Та осадники Габаонські, як почули, що вчинив Йозуа з Ерихоном та з Гаєм,
  • Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
  • Піднялись на хитрощі: набрали харчі на дорогу і обвішали свої осли драними торбами та старими подертими й посшиваними бурдюками на вино,
  • употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;
  • І повбувались у старе й полатане обувє і повдягались у стару подрану одїж, а ввесь харчовий хлїб у них був черствий та покрушений.
  • и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый.
  • Оттак прийшли вони до Ісуса в табір під Галеал, і промовили до нього й до громадських мужів Ізраїльських: з далекої землї прийшли ми, тож зробіте з нами мирову умову.
  • Они пришли к Иисусу в стан Израильский в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак, заключите с нами союз.
  • Громадські ж мужі Ізраїля відказали Гевіям: Може ви живете поблизу нас, то й як же нам та чинити з вами умову?
  • Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живёте близ нас? как нам заключить с вами союз?
  • І відказали вони Йозейові: Ми хочемо твоїми підданними бути. Йозуа ж каже їм: Хто ви такі, і звідкіля прийшли?
  • Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?
  • А вони відказали йому: З вельми далекої землї прибули ми, раби твої, в імя Господа, Бога твого: бо чували про нього і про все, що він удїяв Египтїям,
  • Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа, Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и всё, что сделал Он в Египте,
  • І що він учинив царям Аморійським, що жили по тім боцї Йорданї, Сигонові, цареві Гезбонському, та Огові, цареві Базанському в Астаротї.
  • и всё, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые были по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который жил в Астарофе.
  • Тим же то наша старшина й усї осадники нашої землї повелїли нам: Обмислїть себе живностю на дорогу та йдїте назустріч їм, та й промовте до них: Хочемо бути підданими вашими, тож учинїте з нами умову.
  • Слыша сие, старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: «мы рабы ваши; итак, заключите с нами союз».
  • Ось який хлїб у нас! Узяли ми гарячим іще його з нашої домівки на харчуваннє, як вийшли в дорогу до вас; а тепер він зачерствів і покрушився.
  • Этот хлеб наш из домов наших мы взяли тёплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;
  • А се винові бурдюки: Були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось і наша одїж і обувє наше: повитирались в далекій дорозї.
  • и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.
  • І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради.
  • Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.
  • І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою.
  • И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.
  • Як же уплило три днї після того, як зроблено мирову вгоду з ними, виявилось тодї, що вони були зблизька, сусїди їх;
  • А через три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;
  • Бо коли рушили Ізрайлитяне в дорогу, то прийшли на третий день до їх міст; а міста ті були: Габаон, Кафира, Беерот і Кириятярим.
  • ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их были: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
  • І не заподїяли їм Ізрайлитяне нїякого зла, бо мужі громадські клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим, у присязї. І нарекала вся громада на мужів громадських.
  • сыны Израилевы не побили их, потому что начальники общества клялись им Господом, Богом Израилевым. За это всё общество Израилево возроптало на начальников.
  • Та всї мужі громадські промовили до всієї громади: Ми клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим; тим то й не годиться нам приторкнутись до них;
  • Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом, Богом Израилевым, и потому не можем коснуться их;
  • А зробімо їм ось що: Нехай собі живуть на сьвітї, щоб не вдарив на нас гнїв Божий за клятьбу, що ми заприсягли їм.
  • а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.
  • А ще промовили до них мужі громадські: Нехай живуть собі на сьвітї, за теж будуть вони дроворубами та водоносами про всю громаду; і пристали всї на те, що сказали їм мужі громадські.
  • И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. И сделало всё общество так, как сказали им начальники.
  • І покликав їх Ісус, і каже їм: Про що ви ошукали нас упевнивши: ми, мовляли, живемо далеко од вас, коли живете близько нас?
  • Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: «мы весьма далеко от вас», тогда как вы живёте близ нас?
  • Оце ж ви будете раби проклятущі і нїхто з вас не вийде на волю, будете дроворубами та водоносами для дому Бога мойого!
  • за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для дома Бога моего!
  • І відказали вони Йозейові: Переказано було нам, рабам твоїм, що Господь, Бог твій, дав рабові свойму Мойсейові такий обіт, що надїлить вам усю землю, а всї осадники землї вигубить. Тим полякались ми вельми, що позганяєте нас із сьвіту, та й учинили таке дїло.
  • Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь, Бог твой, повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить всех жителей сей земли пред лицом вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;
  • Тепер же ми оддані тобі в руки; чини з нами, що тобі здається добрим і праведним.
  • теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.
  • Так і вчинив з ними Ісус, та й оборонив їх сим робом від Ізрайлитян, що не повбивали їх.
  • И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;
  • І зробив їх Йозуа тодї дроворубами та водоносами про всю громаду й про жертівник Господень, і так воно зісталось аж по сей день на тому місцї, яке б нї вибрав Господь.
  • и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для общества и для жертвенника Господня; даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы Господь.

  • ← (І.Навина 8) | (І.Навина 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025