Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."
Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,
Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.
«Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
І всякий же сьвященик стоїть щодня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:
"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
«Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."
Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду.
Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його."
А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.