Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу.
Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи.
А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи.
Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.
Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах та в приношеннях за гріх.
Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."
Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов! Як сказано про Мене у книзі Закону, явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».
Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,
Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього).
потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.
А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге.
По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.
І всякий же сьвященик стоїть щодня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів.
Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога.
дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг.[30]
Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість.
Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить:
"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
«Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду [31] з моїм народом, — так сказав Господь. — Законом просвітлю Я серця людей, і в їхнім розумі Я напишу його».
і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."
Потім він каже:
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.
Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
Ось чому, брати і сестри, ми маємо впевненість, що потрапимо до Святая Святих завдяки крові Ісусовій.
дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
Ми потрапимо туди новим і живим шляхом, який відкрив нам Ісус крізь завісу, тобто через Тіло Його.
і Єрея великого над домом Божим,
Бо ми маємо великого Первосвященика, Який править Храмом Божим.
приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
Тож наблизимося до Бога зі щирими, повними твердої віри серцями, очищеними від нечистого сумління, омивши тіла свої чистою водою.
держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
Будьмо непохитні в тій надії, яку ми маємо, завжди навчаючи інших про неї. Адже ми сповнені віри у те, що Господь виконає усе, що обіцяв.
і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
Ми повинні думати одне про одного, та спонукати одне одного до любові й добрих вчинків.
не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
Не дамо припинитися нашим зустрічам, як то дехто намагається. Навпаки, підтримуймо одне одного дедалі дужче. Адже ми бачимо, як наближається День.
Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися.
а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу.
Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків.
Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого,[32] хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості!
Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу». І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій».
Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли.
то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених.
Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди.
Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду.
Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним.
Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
Бо ось каже Господь:
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його."
Праведна людина житиме вірою в Мене. Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа, той не отримає милості від Мене».(у грецькому Старому Заповіті).