Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
І всякий же сьвященик стоїть щодня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його."
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.