Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

1

Run with Perseverance

Let *us* also therefore, having so great a cloud of witnesses surrounding us, laying aside every weight, and sin which so easily entangles us, run with endurance the race that lies before us,

2

дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

2

looking stedfastly on Jesus the leader and completer of faith: who, in view of the joy lying before him, endured [the] cross, having despised [the] shame, and is set down at the right hand of the throne of God.

3

Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.

3

For consider well him who endured so great contradiction from sinners against himself, that ye be not weary, fainting in your minds.

4

Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

4

God Disciplines His Sons

Ye have not yet resisted unto blood, wrestling against sin.

5

і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;

5

And ye have quite forgotten the exhortation which speaks to you as to sons: My son, despise not [the] chastening of [the] Lord, nor faint [when] reproved by him;

6

кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає."

6

for whom [the] Lord loves he chastens, and scourges every son whom he receives.

7

Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?

7

Ye endure for chastening, God conducts himself towards you as towards sons; for who is the son that the father chastens not?

8

Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.

8

But if ye are without chastening, of which all have been made partakers, then are ye bastards, and not sons.

9

Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

9

Moreover we have had the fathers of our flesh as chasteners, and we reverenced [them]; shall we not much rather be in subjection to the Father of spirits, and live?

10

Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

10

For they indeed chastened for a few days, as seemed good to them; but he for profit, in order to the partaking of his holiness.

11

Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

11

But no chastening at the time seems to be [matter] of joy, but of grief; but afterwards yields [the] peaceful fruit of righteousness to those exercised by it.

12

Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",

12

Wherefore lift up the hands that hang down, and the failing knees;

13

і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.

13

and make straight paths for your feet, that that which is lame be not turned aside; but that rather it may be healed.

14

Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

14

A Call to Holiness

Pursue peace with all, and holiness, without which no one shall see the Lord:

15

наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

15

watching lest [there be] any one who lacks the grace of God; lest any root of bitterness springing up trouble [you], and many be defiled by it;

16

щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

16

lest [there be] any fornicator, or profane person, as Esau, who for one meal sold his birthright;

17

Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

17

for ye know that also afterwards, desiring to inherit the blessing, he was rejected, (for he found no place for repentance) although he sought it earnestly with tears.

18

Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

18

Our Kingdom Cannot Be Shaken

For ye have not come to [the mount] that might be touched and was all on fire, and to obscurity, and darkness, and tempest,

19

і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

19

and trumpet's sound, and voice of words; which they that heard, excusing themselves, declined [the] word being addressed to them any more:

20

(бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."

20

(for they were not able to bear what was enjoined: And if a beast should touch the mountain, it shall be stoned;

21

І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")

21

and, so fearful was the sight, Moses said, I am exceedingly afraid and full of trembling;)

22

А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

22

but ye have come to mount Zion; and to [the] city of [the] living God, heavenly Jerusalem; and to myriads of angels,

23

до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,

23

the universal gathering; and to [the] assembly of the firstborn [who are] registered in heaven; and to God, judge of all; and to [the] spirits of just [men] made perfect;

24

і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.

24

and to Jesus, mediator of a new covenant; and to [the] blood of sprinkling, speaking better than Abel.

25

Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,

25

See that ye refuse not him that speaks. For if those did not escape who had refused him who uttered the oracles on earth, much more we who turn away from him [who does so] from heaven:

26

котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."

26

whose voice then shook the earth; but now he has promised, saying, Yet once will *I* shake not only the earth, but also the heaven.

27

Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

27

But this Yet once, signifies the removing of what is shaken, as being made, that what is not shaken may remain.

28

Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.

28

Wherefore let us, receiving a kingdom not to be shaken, have grace, by which let us serve God acceptably with reverence and fear.

29

Бо наш Бог — огонь пожирающий.

29

For also our God [is] a consuming fire.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Євреїв 12

Hebrews 12