Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

1

The Race of Faith

Therefore we also, since we are surrounded by so great a cloud of witnesses, let us lay aside every weight, and the sin which so easily ensnares us, and let us run with endurance the race that is set before us,

2

дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

2

looking unto Jesus, the [a]author and [b]finisher of our faith, who for the joy that was set before Him endured the cross, despising the shame, and has sat down at the right hand of the throne of God.

3

Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.

3

The Discipline of God

For consider Him who endured such hostility from sinners against Himself, lest you become weary and discouraged in your souls.

4

Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

4

You have not yet resisted to bloodshed, striving against sin.

5

і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;

5

And you have forgotten the exhortation which speaks to you as to sons:
“My son, do not despise the [c]chastening of the Lord,
Nor be discouraged when you are rebuked by Him;

6

кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає."

6

For whom the Lord loves He chastens,
And scourges every son whom He receives.”

7

Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?

7

If[d] you endure chastening, God deals with you as with sons; for what son is there whom a father does not chasten?

8

Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.

8

But if you are without chastening, of which all have become partakers, then you are illegitimate and not sons.

9

Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

9

Furthermore, we have had human fathers who corrected us, and we paid them respect. Shall we not much more readily be in subjection to the Father of spirits and live?

10

Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

10

For they indeed for a few days chastened us as seemed best to them, but He for our profit, that we may be partakers of His holiness.

11

Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

11

Now no [e]chastening seems to be joyful for the present, but painful; nevertheless, afterward it yields the peaceable fruit of righteousness to those who have been trained by it.

12

Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",

12

Renew Your Spiritual Vitality

Therefore strengthen the hands which hang down, and the feeble knees,

13

і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.

13

and make straight paths for your feet, so that what is lame may not be dislocated, but rather be healed.

14

Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

14

Pursue peace with all people, and holiness, without which no one will see the Lord:

15

наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

15

looking carefully lest anyone fall short of the grace of God; lest any root of bitterness springing up cause trouble, and by this many become defiled;

16

щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

16

lest there be any fornicator or [f]profane person like Esau, who for one morsel of food sold his birthright.

17

Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

17

For you know that afterward, when he wanted to inherit the blessing, he was rejected, for he found no place for repentance, though he sought it diligently with tears.

18

Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

18

The Glorious Company

For you have not come [g]to the mountain that may be touched and that burned with fire, and to blackness and [h]darkness and tempest,

19

і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

19

and the sound of a trumpet and the voice of words, so that those who heard it begged that the word should not be spoken to them anymore.

20

(бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."

20

(For they could not endure what was commanded: “And if so much as a beast touches the mountain, it shall be stoned [i]or shot with an arrow.”

21

І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")

21

And so terrifying was the sight that Moses said, “I am exceedingly afraid and trembling.”)

22

А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

22

But you have come to Mount Zion and to the city of the living God, the heavenly Jerusalem, to an innumerable company of angels,

23

до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,

23

to the [j]general assembly and church of the firstborn who are registered in heaven, to God the Judge of all, to the spirits of just men made perfect,

24

і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.

24

to Jesus the Mediator of the new covenant, and to the blood of sprinkling that speaks better things than that of Abel.

25

Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,

25

Hear the Heavenly Voice

See that you do not refuse Him who speaks. For if they did not escape who refused Him who spoke on earth, much more shall we not escape if we turn away from Him who speaks from heaven,

26

котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."

26

whose voice then shook the earth; but now He has promised, saying, “Yet once more I [k]shake not only the earth, but also heaven.”

27

Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

27

Now this, “Yet once more,” indicates the removal of those things that are being shaken, as of things that are made, that the things which cannot be shaken may remain.

28

Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.

28

Therefore, since we are receiving a kingdom which cannot be shaken, let us have grace, by which we [l]may serve God acceptably with reverence and godly fear.

29

Бо наш Бог — огонь пожирающий.

29

For our God is a consuming fire.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Євреїв 12

Hebrews 12