Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
Посему будем опасаться, чтобы, когда ещё остаётся обетование войти в покой Его, не оказался кто из вас опоздавшим.
Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
Ибо и нам оно возвещено, как и тем; но не принесло им пользы слово слышанное, не растворённое верою слышавших.
Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
А входим в покой мы уверовавшие, так как Он сказал: «Я поклялся в гневе Моём, что они не войдут в покой Мой», хотя дела Его были совершены ещё в начале мира.
Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."
Ибо негде сказано о седьмом дне так: «и почил Бог в день седьмый от всех дел Своих».
І в сьому (місцї) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."
И ещё здесь: «не войдут в покой Мой».
Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
Итак, как некоторым остаётся войти в него, а те, которым прежде возвещено, не вошли в него за непокорность,
то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших."
то ещё определяет некоторый день, «ныне», говоря через Давида, после столь долгого времени, как выше сказано: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших».
Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
Ибо если бы Иисус Навин доставил им покой, то не было бы сказано после того о другом дне.
Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
Ибо, кто вошёл в покой Его, тот и сам успокоился от дел своих, как и Бог от Своих.
Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
Итак, постараемся войти в покой оный, чтобы кто по тому же примеру не впал в непокорность.
Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
Ибо слово Божие живо и действенно и острее всякого меча обоюдоострого: оно проникает до разделения души и духа, составов и мозгов, и судит помышления и намерения сердечные.
І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
И нет твари, сокровенной от Него, но всё обнажено и открыто перед очами Его: Ему дадим отчёт.
Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
Итак, имея Первосвященника великого, прошедшего небеса, Иисуса Сына Божия, будем твёрдо держаться исповедания нашего.
Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
Ибо мы имеем не такого первосвященника, который не может сострадать нам в немощах наших, но Который, подобно нам, искушён во всём, кроме греха.