Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;
Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),
Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
без батька, без матери, без родоводу, нї почину днїв, нї конця життя не маючи, уподоблений же Сину Божому, пробуває священиком вічно.
Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.
Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.
Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся.
І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
І тут беруть десятини люде, що мруть, а там — той, про кого сьвідчить ся, що він живе.
І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.
І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.
Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященство (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?
Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.
Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
Явно бо, що з колїна Юдового вийшов Господь наш, а про се колїно Мойсей об сьвященстві нїчого не сказав.
Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встає инший сьвященик,
І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
котрий не по закону заповідї тїлесної постав, а по силї життя незотлїнного.
що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
Сьвідкує бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому."
Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“.
Стало ся ж знищеннє попередньої заповідї за її неміць і невжиточність.
Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.
Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")
вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, —
на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство.
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має.
Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.
Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши.
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.