Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.
Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята.
Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».
За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих;
За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,
мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.
а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно.
А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.
Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,
у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.
а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.
Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —
анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.
Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту;
Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,
то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.
Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.
Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.
Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,
глаголючи: "Се кров завіту, котрий завітував вам Бог."
кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»
І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю.
А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає.
Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.
Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим.
анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю;
Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю;
(а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.
І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
І як призначено людям раз умерти, потім же суд,