Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Суддів 17) | (Суддів 19) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • Того часу не було царя в Ізраїлї, а поколїннє Даново шукало собі того часу наслїдньої держави, бо йому й доти не допалось повного удїлу між поколїннями Ізрайлевими.
  • В те дни не было царя у Израиля; и в те дни колено Даново искало себе удела, где бы поселиться, потому что дотоле не выпало ему полного удела между коленами Израилевыми.
  • От і послали Данїї з поколїння свого пятьох з'угадних мужів із Зореага й Естаола, щоб розгледїти землю та винишпорити, та й наказали їм: Ійдїть розглядайтесь по землї скрізь. Вони ж дойшли до гір Ефраїмових, зайшли до Михиної господи та й обночувались там.
  • И послали сыны Дановы от племени своего пять человек, мужей сильных, из Цоры и Естаола, чтоб осмотреть землю и узнать её, и сказали им: пойдите, узнайте землю. Они пришли на гору Ефремову к дому Михи и ночевали там.
  • Будучи ж в Миховій господї, впізнали вони говірку молодого Левита, зайшли до його, та й поспитали в його: Хто тебе сюди завів, що тут робиш, і що таке ти в цьому домі?
  • Находясь у дома Михи, узнали они голос молодого левита и зашли туда и спрашивали его: кто тебя привёл сюда? что ты здесь делаешь и зачем ты здесь?
  • І відказав їм він: Так і так обійшовсь ізо мною Миха: найняв мене, й я його сьвященником.
  • Он сказал им: то и то сделал для меня Миха, нанял меня, и я у него священником.
  • Тодї просять його: Спитай у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у нашій дорозї, що верстаємо?
  • Они сказали ему: вопроси Бога, чтобы знать нам, успешен ли будет путь наш, в который мы идём.
  • І каже їм жерець: Ійдїть веселі; дорога, куди йдете, приятна Господеві.
  • Священник сказал им: идите с миром; пред Господом путь ваш, в который вы идёте.
  • От і пійшли далїй ті пять мужів та й дойшли до Лаіса. Там побачили, як люде живуть безпечно звичаєм Сидонїїв, байдужно й тихо, та що не було в тій землї такого, що обиджав би в чому, або мав би яку власть. Від Сидонїїв вони далеко й не мають нї з ким нїякої справи до спільної оборони.
  • И пошли те пять мужей, и пришли в Лаис, и увидели народ, который в нём, что он живёт покойно, по обычаю Сидонян, тих и беспечен, и что не было в земле той, кто обижал бы в чём, или имел бы власть: от Сидонян они жили далеко, и ни с кем не было у них никакого дела.
  • Як прийшли вони до своїх братів у Зореагу й Естаол, каже їм браття їх: І з чим же ви?
  • И возвратились к братьям своим в Цору и Естаол, и сказали им братья их: с чем вы?
  • А они відказують: Вставайте, двинемо проти них у поле! Бо землю ми огледїли: справдї прегарна земля, а ви оце задумались; не гайтесь довше, рушаймо в дорогу, та й осягнемо землю в державу!
  • Они сказали: встанем и пойдём на них; мы видели землю, она весьма хороша; а вы задумались: не медлите пойти и взять в наследие ту землю;
  • Прийшовши туди, знайдете байдужний люд, а земля простора.
  • когда пойдёте вы, придёте к народу беспечному, и земля та обширна; Бог предаёт её в руки ваши; это такое место, где нет ни в чём недостатка, что получается от земли.
  • І рушили звідти з поколїння Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей.
  • И отправились оттуда из колена Данова, из Цоры и Естаола, шестьсот мужей, препоясавшись воинским оружием.
  • В свойму походї отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї. Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів — за Каріят-Яримом.
  • Они пошли и стали станом в Кириаф-Иариме, в Иудее. Посему и называют то место станом Дановым до сего дня. Он позади Кириаф-Иарима.
  • Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної.
  • Оттуда отправились они на гору Ефремову и пришли к дому Михи.
  • Тодї озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледїти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол? Зміркуйте ж оце, що маєте дїяти.
  • И сказали те пять мужей, которые ходили осматривать землю Лаис, братьям своим: знаете ли, что в одном из домов сих есть ефод, терафим, истукан и литый кумир? итак, подумайте, что сделать.
  • І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його.
  • И зашли туда, и вошли в дом молодого левита, в дом Михи, и приветствовали его.
  • А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми.
  • А шестьсот человек из сынов Дановых, препоясанные воинским оружием, стояли у ворот.
  • Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища. Сьвященник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка в'оруженими,
  • Пять же человек, ходивших осматривать землю, пошли, вошли туда, взяли истукан и ефод и терафим и литый кумир. Священник стоял у ворот с теми шестьюстами человек, препоясанных воинским оружием.
  • Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища. І питає їх сьвященник: Що ви коїте?
  • Когда они вошли в дом Михи и взяли истукан, ефод, терафим и литый кумир, священник сказал им: что вы делаете?
  • Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і сьвященником. Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути сьвященником в поколїнню і родї в Ізраїлї?
  • Они сказали ему: молчи, положи руку твою на уста твои и иди с нами и будь у нас отцом и священником; лучше ли тебе быть священником в доме одного человека, нежели быть священником в колене или в племени Израилевом?
  • І призволив сьвященник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми.
  • Священник обрадовался, и взял ефод, терафим и истукан, и пошёл с народом.
  • І пійшли вони далїй, виправивши дїтей, скотину й дороге майно поперед себе.
  • Они обратились и пошли, и отпустили детей, скот и тяжести вперёд.
  • Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівцї, та й погнались за Данїями.
  • Когда они удалились от дома Михи, жители домов соседних с домом Михи собрались и погнались за сынами Дана,
  • І кликали вони за Данїями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба? чого так кричиш?
  • и кричали сынам Дана. Сыны Дановы оборотились и сказали Михе: что тебе, что ты так кричишь?
  • Відказує сей: Ви забрали боги, що я собі постарав і жерця, та й пійшли собі. Як же се питаєте: Що тобі треба?
  • Миха сказал: вы взяли богов моих, которых я сделал, и священника, и ушли; чего ещё более? как же вы говорите: «что тебе»?
  • І відказали йому Данїї: Стережись, щоб ми не чули більше твого голосу, ато сердиті люде кинуться на вас, і згинеш сам та й погубиш твоїх.
  • Сыны Дановы сказали ему: молчи, чтобы мы не слышали голоса твоего; иначе некоторые из нас, рассердившись, нападут на вас, и ты погубишь себя и семейство твоё.
  • І пійшли собі далїй Данії. Миха же, побачивши, що вони дужчі за його, вернувсь додому.
  • И пошли сыны Дановы путём своим; Миха же, видя, что они сильнее его, пошёл назад и возвратился в дом свой.
  • Забравши сим робом те, що постарав собі Миха, вкупі з його жерцем, напали вони на Лаіс, на людей тихих і байдужних, побили їх мечем а город пустили з димом.
  • А сыны Дановы взяли то, что сделал Миха, и священника, который был у него, и пошли в Лаис, против народа спокойного и беспечного, и побили его мечом, а город сожгли огнём.
  • Нїхто не допоміг їм, бо жили далеко від Сидону і не мали нї з ким нїякої справи. Місто се находилось на долинї, не далеко Бет-Рехова. І збудували собі (Данїї) город, та й осїлись у йому.
  • Некому было помочь, потому что он был отдалён от Сидона и ни с кем не имел дела. Город сей находился в долине, что близ Беф-Рехова. И построили снова город и поселились в нём,
  • І прозвали місто своє Даном, по імени предка свого Дана, сина Ізрайлевого; перше ж той город звався Лаіс.
  • и нарекли имя городу: Дан, по имени отца своего Дана, сына Израилева; а прежде имя города тому было: Лаис.
  • І поставили в себе Данїї вирізуваного ідола, а сьвященниками в поколїннї Дановому були Йонатан, син Герсона, сина Мойсейового, і сини його аж по день уневолення свого.
  • И поставили у себя сыны Дановы истукан; Ионафан же, сын Гирсона, сына Манассии, сам и сыновья его были священниками в колене Дановом до дня переселения жителей той земли;
  • І стояв у них ідол, що зробив Миха, увесь той час, як божий дом стояв у Силомі.
  • и имели у себя истукан, сделанный Михою, во всё то время, когда дом Божий находился в Силоме.

  • ← (Суддів 17) | (Суддів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025