Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Було ж того часу, як не було ще царя в Ізраїлї, жив собі Левійський чоловік серед Ефраїмових гір. Держав він у себе дївку з Бетлеєма, в Юдеї за наліжницю.
The Levite and His Concubine
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Ся ж наліжниця посварилась із ним та й утекла від його до своєї родини в Бетлеєм в Юдеї, та й пробувала там чотири місяцї часу.
Потім пустив ся чоловік її в дорогу, щоб з нею щиро перемовитись та й узяти її до себе. Був при йому наймит його та два осли. Она ввела його в дім батька свого.
Батько молодоцї, побачивши його, привитав його радо, і задержав його тесть, батько молодої женщини, у себе. І пробув він три днї в нього; вони їли й пили і ночували там.
Her father urged him to stay awhile, so he stayed three days, eating, drinking, and sleeping there.
На четвертий же день встав він досьвіта, щоб вертати; та батько молодичин каже свойму зятеві: Покрепися ж перш куском хлїба, тодї й пійдете.
On the fourth day the man was up early, ready to leave, but the woman’s father said to his son-in-law, “Have something to eat before you go.”
От вони й остались, і їли та пили вкупі, тодї ж прохав молодичин батько чоловіка: Остансь на ніч та повеселись у нас.
So the two men sat down together and had something to eat and drink. Then the woman’s father said, “Please stay another night and enjoy yourself.”
Чоловік же піднявсь, щоб ійти в дорогу. А тесть його присилував таки, що він ще раз переночував.
The man got up to leave, but his father-in-law kept urging him to stay, so he finally gave in and stayed the night.
Як устав сей на пятий день рано вранцї, щоб ійти, каже молодичин батько: Покрепись та загайсь, покіль день схилиться. От і їли оба знов.
On the morning of the fifth day he was up early again, ready to leave, and again the woman’s father said, “Have something to eat; then you can leave later this afternoon.” So they had another day of feasting.
Як устав же чоловік, щоб відходити з наліжницею та з наймитом, каже йому тесть: Дивись, як день хилиться 'д вечеру; ночуйте та повеселїтесь; завтра рано встанете в дорогу і пійдете додому.
Later, as the man and his concubine and servant were preparing to leave, his father-in-law said, “Look, it’s almost evening. Stay the night and enjoy yourself. Tomorrow you can get up early and be on your way.”
Та чоловік не схотїв уже ночувати, пустивсь у дорогу, та й прибув у Евус, се Ерусалим, при йому ж була пара обтяжених ослів і наліжниця його.
But this time the man was determined to leave. So he took his two saddled donkeys and his concubine and headed in the direction of Jebus (that is, Jerusalem).
Як же були вони під Евусом і день вельми вже схилився, каже наймит свойму панові: Завернїмо в Евузіївський город та переночуймо там.
It was late in the day when they neared Jebus, and the man’s servant said to him, “Let’s stop at this Jebusite town and spend the night there.”
Відказав йому пан його: Не пійдемо в місто чужинцїв, що не з синів Ізрайлевих, а простуймо в Гиву.
“No,” his master said, “we can’t stay in this foreign town where there are no Israelites. Instead, we will go on to Gibeah.
І каже наймитові свойму: До якогось міста вже ми дійдемо та й обночуємось у Гиві, або в Рамі.
Come on, let’s try to get as far as Gibeah or Ramah, and we’ll spend the night in one of those towns.”
От і простували вони дальше, та недалеко від Гиви Беняминової зайшло їм сонце.
So they went on. The sun was setting as they came to Gibeah, a town in the land of Benjamin,
І повернули вони в Гиву, щоб там ночувати. Як же прийшли туди, мусїли седїти на майданї в містї, бо нїхто не закликав їх в господу на нічлїги.
so they stopped there to spend the night. They rested in the town square, but no one took them in for the night.
Аж ось показавсь старий чоловік, що ввечері вертавсь із роботи своєї з поля. Родом був він з Ефраїмських гір і пробував чуженицею в Гиві, а люде тамошні та були Беняминїї.
That evening an old man came home from his work in the fields. He was from the hill country of Ephraim, but he was living in Gibeah, where the people were from the tribe of Benjamin.
Споглянувши сей і побачивши чоловіка з клунками на улицї в містї, питає: Куди йдеш і звідкіля?
When he saw the travelers sitting in the town square, he asked them where they were from and where they were going.
Відказав же той: Ми йдемо з Бетлеєма в Юдеї в гори Ефраїмські, бо я звідти. Ходив я в Бетлеєм в Юдеї, і вертаюсь тепер до моєї домівки. Та нема нїкого, щоб нас прийняв в господу;
Є в нас солома й харч ослам, є й хлїб і вино про мене й про твою рабу й про наймита, що має при собі твій раб, нїчого нам не треба.
even though we have everything we need. We have straw and feed for our donkeys and plenty of bread and wine for ourselves.”
Каже тодї старий чоловік: Не журись, чого не було б у тебе, здайся на мене; тільки не ночуй на дворі.
“You are welcome to stay with me,” the old man said. “I will give you anything you might need. But whatever you do, don’t spend the night in the square.”
І повів його в свою домівку, і дав ослам харчі; і пообмивали вони собі ноги, й їли й пили.
So he took them home with him and fed the donkeys. After they washed their feet, they ate and drank together.
Тим часом як вони по трудї тїла посиляли, обступили горожане господу, люде ледачі, перлись у двері і кричали на дїдуся, господаря дому: Виведи чоловіка, що повернув до тебе, щоб ми з ним розпитались.
While they were enjoying themselves, a crowd of troublemakers from the town surrounded the house. They began beating at the door and shouting to the old man, “Bring out the man who is staying with you so we can have sex with him.”
Вийшов до їх господар та й каже їм: Нї, браттє! не чинїте зла! Коли чоловік сей завернув до мене в господу, не подоба вам таке стидовище чинити.
The old man stepped outside to talk to them. “No, my brothers, don’t do such an evil thing. For this man is a guest in my house, and such a thing would be shameful.
Ось у мене дївує дочка, а в його є наліжниця; виведу їх вам; насилуйте їх і чинїте, що вам до вподоби; над сим же чоловіком не чинїте безчестї.
Here, take my virgin daughter and this man’s concubine. I will bring them out to you, and you can abuse them and do whatever you like. But don’t do such a shameful thing to this man.”
Та люде ті не схотїли його слухати. Тодї вхопив чоловік наліжницю свою, та й вивів її до них на улицю, і вони пригортались до неї і ругались над нею всю ніч до ранку, і тодї аж її покинули, як зачервонїла зоря.
But they wouldn’t listen to him. So the Levite took hold of his concubine and pushed her out the door. The men of the town abused her all night, taking turns raping her until morning. Finally, at dawn they let her go.
Як же настав ранок, прийшла молодиця та й повалилась перед дверима того чоловіка, де був пан її, й лежала покіль настав день.
At daybreak the woman returned to the house where her husband was staying. She collapsed at the door of the house and lay there until it was light.
Як же встав уранцї пан її, та відчинив двері й вийшов, щоб простувати своєю дорогою, аж наліжниця його лежить перед дверима господи, розтягнувши руки на порозї.
When her husband opened the door to leave, there lay his concubine with her hands on the threshold.
Каже він їй: Уставай, пійдемо! аж нема відповідї. Побачивши, що вона вмерла, положив він її на осла та й пійшов до своєї домівки.
Вернувшися ж додому, вхопив ножа, взяв наліжницю свою, порізав її на дванайцять частин та й розіслав їх по всїх займищах Ізраїльських.
When he got home, he took a knife and cut his concubine’s body into twelve pieces. Then he sent one piece to each tribe throughout all the territory of Israel.
І кликав тодї кожен, хто се бачив: Такого не бувало й не видано з того часу, як Ізраїль вийшов з Египту, по сей день! Оце ж подумайте про се, порадьте та постановіть, що чинити!
Everyone who saw it said, “Such a horrible crime has not been committed in all the time since Israel left Egypt. Think about it! What are we going to do? Who’s going to speak up?”