Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І повиходили всї сини Ізрайлеві, і зібралась громада як один чоловік від Дана аж до Берсабиї, і земля Галаадська перед Господом у Массифі.

1

Israel’s War with the Benjamites

So all the children of Israel came out, from Dan to Beersheba, as well as from the land of Gilead, and the congregation gathered together as one man before the Lord at Mizpah.

2

І зійшлися голови всього народу, всї поколїння Ізрайлеві, на збори Божого народу, чотириста тисячей піхотників узброєних мечами.

2

And the leaders of all the people, all the tribes of Israel, presented themselves in the assembly of the people of God, four hundred thousand foot soldiers who drew the sword.

3

Та й Беняминїї дізнались, що сини Ізрайлеві зійшлись в Массифу. І питали Ізрайлитяне: Скажіть, як сталося те погане дїло?

3

(Now the children of Benjamin heard that the children of Israel had gone up to Mizpah.)
Then the children of Israel said, “Tell us, how did this wicked deed happen?”

4

І відказав Левит, чоловік замученої молодицї так: Прибув я в Гиву Беняминову з моєю наліжницею, щоб там обночуватись.

4

So the Levite, the husband of the woman who was murdered, answered and said, “My concubine and I went into Gibeah, which belongs to Benjamin, to spend the night.

5

Та горожане Гиви обступили ніччю господу, задумавши мене вбити, і мучили вони мою наліжницю так, що вона й умерла.

5

And the men of Gibeah rose against me, and surrounded the house at night because of me. They intended to kill me, but instead they ravished my concubine so that she died.

6

Тодї взяв я наліжницю мою, порізав її та й порозсилав по всьому займищу держави Ізрайлевої, бо вчинили вони беззаконне й соромне дїло в Ізраїлї;

6

So I took hold of my concubine, cut her in pieces, and sent her throughout all the territory of the inheritance of Israel, because they committed lewdness and outrage in Israel.

7

Всї ви, сини Ізрайлеві, тут, то ж розберіть все і постановіть, що чинити.

7

Look! All of you are children of Israel; give your advice and counsel here and now!”

8

Піднявсь тодї ввесь люд як один чоловік, і промовив: Нїхто з нас нехай не йде додому, нїхто не вертайсь до господи своєї.

8

So all the people arose as one man, saying, “None of us will go to his tent, nor will any turn back to his house;

9

От же що ми зробимо з Гивою:

9

but now this is the thing which we will do to Gibeah: We will go up against it by lot.

10

Возьмімо по десятку чоловіка з сотнї з усїх поколїнь Ізрайлевих, і по сотнї з тисячі, а по тисячі з десятьох тисячей; нехай наберуть харчі про людей, що пійдуть на Гиву Беняминову, покарати її за погане дїло, яке вдїяла вона в Ізраїлї.

10

We will take ten men out of every hundred throughout all the tribes of Israel, a hundred out of every thousand, and a thousand out of every ten thousand, to make provisions for the people, that when they come to Gibeah in Benjamin, they may repay all the vileness that they have done in Israel.”

11

І скупились усї поколїння Ізрайлеві проти того міста однодушно, як один чоловік.

11

So all the men of Israel were gathered against the city, united together as one man.

12

І порозсилали поколїння Ізрайлеві по всьому поколїнню Беняминовому, сказати: Що се за погана річ між вами сталась?

12

Then the tribes of Israel sent men through all the tribe of Benjamin, saying, “What is this wickedness that has occurred among you?

13

Повидавайте ж ледачих людей з Гиви, щоб ми їх стратили й ледарство з Ізраїля викоренили. Беняминїї ж не схотїли уволити волю своїх земляків, синів Ізрайлевих.

13

Now therefore, deliver up the men, the [a]perverted men who are in Gibeah, that we may put them to death and remove the evil from Israel!” But the children of Benjamin would not listen to the voice of their brethren, the children of Israel.

14

І поскуплювались Беняминїї із инших городів у Гиву, щоб виступити на війну з синами Ізраїля.

14

Instead, the children of Benjamin gathered together from their cities to Gibeah, to go to battle against the children of Israel.

15

І налїчено Беняминїїв із міст того дня двайцять і шість тисячей узброєних мечами, опріч осадників Гивейських, а їх налїчено сїмсот чоловіка вибраних.

15

And from their cities at that time the children of Benjamin numbered twenty-six thousand men who drew the sword, besides the inhabitants of Gibeah, who numbered seven hundred select men.

16

Із усїх сих людей було сїм сотень вибранцїв лїваків; кожен із них, випускаючи камення з пращі у волос, не випустив його мимо.

16

Among all this people were seven hundred select men who were left-handed; every one could sling a stone at a hair’s breadth and not miss.

17

Ізрайлитян же налїчено, без Беняминїїв, чотириста тисячей в'оружених мечами, добірнього військового люду.

17

Now besides Benjamin, the men of Israel numbered four hundred thousand men who drew the sword; all of these were men of war.

18

І встали і пійшли в дім Божий (в Сило), і питали в Бога, і казали сини Ізрайлеві: Хто з нас має перший виступити на війну з Бенямином? Господь відказав: Перший Юда.

18

Then the children of Israel arose and went up to [b]the house of God to inquire of God. They said, “Which of us shall go up first to battle against the children of Benjamin?”
The Lord said, “Judah first!”

19

І рушили сини Ізрайлеві вранцї та й отаборились під Гивою.

19

So the children of Israel rose in the morning and encamped against Gibeah.

20

І виступили Ізрайлитяне до бою проти Беняминїїв і стали вони навпроти їх лавами перед Гивою.

20

And the men of Israel went out to battle against Benjamin, and the men of Israel put themselves in battle array to fight against them at Gibeah.

21

Беняминїї ж вийшли з Гиви та й положили того дня двайцять і дві тисячі чоловіка Ізрайлитян на землю.

21

Then the children of Benjamin came out of Gibeah, and on that day cut down to the ground twenty-two thousand men of the Israelites.

22

І пійшли сини Ізрайлеві та й плакали перед Господом до вечора, питаючи: виступати менї знов на Беняминїїв? Відказав Господь: Виступайте проти їх!

22

And the people, that is, the men of Israel, encouraged themselves and again formed the battle line at the place where they had put themselves in array on the first day.

23

Набрав тодї духа народ Ізраїльський, та й стали до бою знов на тому ж місцї в порядку боєвому,

23

Then the children of Israel went up and wept before the Lord until evening, and asked counsel of the Lord, saying, “Shall I again draw near for battle against the children of my brother Benjamin?”
And the Lord said, “Go up against him.”

24

І наступили сини Ізрайлеві другого дня на Беняминїїв.

24

So the children of Israel approached the children of Benjamin on the second day.

25

І вийшов проти їх Бенямин другого дна з Гиви, та й знов положив трупом із синів Ізраїля вісїмнайцять тисячей в'оружених мечами.

25

And Benjamin went out against them from Gibeah on the second day, and cut down to the ground eighteen thousand more of the children of Israel; all these drew the sword.

26

Тодї всї сини Ізрайлеві і ввесь люд пійшли і прийшли в дім Божий, і сидїли там плачучи перед Господом, і постили того дня до самого вечора, і приносили всепаления й мирні жертви перед Господом.

26

Then all the children of Israel, that is, all the people, went up and came to [c]the house of God and wept. They sat there before the Lord and fasted that day until evening; and they offered burnt offerings and peace offerings before the Lord.

27

І питали сини Ізрайлеві в Господа — (в той час була скриня закону Божого там,

27

So the children of Israel inquired of the Lord (the ark of the covenant of God was there in those days,

28

А Финеес, син Елеазара Ароненка, служив того часу службу перед ним) — Чи менї знов наступати боєм на братів моїх, Беняминїїв, чи залишити? І відказав Господь: Наступай, бо завтра подам я їх в руки ваші.

28

and Phinehas the son of Eleazar, the son of Aaron, stood before it in those days), saying, “Shall I yet again go out to battle against the children of my brother Benjamin, or shall I cease?”
And the Lord said, “Go up, for tomorrow I will deliver them into your hand.”

29

І заставив Ізраїль засїдку навкруги Гиви.

29

Then Israel set men in ambush all around Gibeah.

30

І вийшли сини Ізрайлеві на третий день проти Беняминїїв та й уставились лавами до бою перед Гивою, як і в перші рази.

30

And the children of Israel went up against the children of Benjamin on the third day, and put themselves in battle array against Gibeah as at the other times.

31

Беняминїї ж вирушили проти народу, віддаляючись від міста, та почали, як у перші рази, декого з народу побивати на дорогах, що одна веде на Бетель, а друга через поля на Гиву, і вбили до трийцятьох чоловіка з Ізрайлитян.

31

So the children of Benjamin went out against the people, and were drawn away from the city. They began to strike down and kill some of the people, as at the other times, in the highways (one of which goes up to Bethel and the other to Gibeah) and in the field, about thirty men of Israel.

32

І казали самі собі Беняминїї: Лягають перед нами вони, як і за першим разом. А сини Ізраїля змовились: Утїкати мемо, щоб відманити їх від городу на шляхи.

32

And the children of Benjamin said, “They are defeated before us, as at first.”
But the children of Israel said, “Let us flee and draw them away from the city to the highways.”

33

І рушили всї мужі Ізрайлеві від становища та й стали лавами під Баал-Тамаром, а засїдка Ізрайлева почала також рушатись з свого становища на заходї від Гиви.

33

So all the men of Israel rose from their place and put themselves in battle array at Baal Tamar. Then Israel’s men in ambush burst forth from their position in the plain of Geba.

34

Тодї наступило на Гиву десять тисячей вибранцїв, і счалась бійка страшенна; Беняминїї ж не знали ще, що надходить їх погибель.

34

And ten thousand select men from all Israel came against Gibeah, and the battle was fierce. But [d]the Benjamites did not know that disaster was upon them.

35

І поразив Господь Бенямина перед Ізраїлем, і постинали Ізрайлитяне того дня двайцять і пять тисячей і сто чоловіка з синів Бенямина, добре в'оружених мечами.

35

The Lord [e]defeated Benjamin before Israel. And the children of Israel destroyed that day twenty-five thousand one hundred Benjamites; all these drew the sword.

36

Беняминїї, побачивши, що вони побиті, почали втїкати, а тодї Ізрайлитяне лишили їм місце до втечі, щоб упали в засїдку, що її заставили поблизь Гиви.

36

So the children of Benjamin saw that they were defeated. The men of Israel had given ground to the Benjamites, because they relied on the men in ambush whom they had set against Gibeah.

37

Заляга кинулась тепер на Гиву, і вломились у город та й постинали мечем усїх осадників.

37

And the men in ambush quickly rushed upon Gibeah; the men in ambush spread out and struck the whole city with the edge of the sword.

38

Між Ізрайлитянами ж і їх залягом були змовини, щоб вони дали знак димом над містом.

38

Now the appointed signal between the men of Israel and the men in ambush was that they would make a great cloud of smoke rise up from the city,

39

Як же Ізрайлитяне повернулись нїби навтеки, а Беняминїї почали Ізраїлїв побивати з трийцять чоловіка, бо думали: Подужали ми їх як і в першому бою,

39

whereupon the men of Israel would turn in battle. Now Benjamin had begun [f]to strike and kill about thirty of the men of Israel. For they said, “Surely they are defeated before us, as in the first battle.”

40

Почав тодї дим вставати над містом, і як озирнулись Беняминїї, вже ввесь город стояв у поломї, що палало під саме небо.

40

But when the cloud began to rise from the city in a column of smoke, the Benjamites looked behind them, and there was the whole city going up in smoke to heaven.

41

Обернулись тодї Ізрайлитяне, а Беняминїї зрозуміли, що їх найшла лиха година.

41

And when the men of Israel turned back, the men of Benjamin panicked, for they saw that disaster had come upon them.

42

І подались вони перед Ізрайлитянами в степ, та їх бито ще гірше, бо й ті, що запалили місто, погнали за ними.

42

Therefore they [g]turned their backs before the men of Israel in the direction of the wilderness; but the battle overtook them, and whoever came out of the cities they destroyed in their midst.

43

Обгорнули вони Бенямина з усїх боків, і гнали його до Менухи, не даючи їм спочити аж до східньої сторони Гиви.

43

They surrounded the Benjamites, chased them, and easily trampled them down as far as the front of Gibeah toward the east.

44

Полягло тодї в Бенямина вісїмнайцять тисячей чоловіка найхоробріщого люду.

44

And eighteen thousand men of Benjamin fell; all these were men of valor.

45

Останки з Беняминїїв звернулись на пустиню, 'д скелї Риммон. І побили Ізрайлитяне по дорозї ще пять тисяч чоловіка, і гнались за ними до Гидома, і вбили з них ще дві тисячі люда.

45

Then [h]they turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon; and they cut down five thousand of them on the highways. Then they pursued them relentlessly up to Gidom, and killed two thousand of them.

46

Всїх же синів Беняминових, що того дня погибли, було двайцять і пять тисячей чоловіка, що орудували мечем, а всї були мужі добірні.

46

So all who fell of Benjamin that day were twenty-five thousand men who drew the sword; all these were [i]men of valor.

47

І метнулись останки з них втеком у степ проти скелї Риммон, шістьсот чоловіка, та й пробували чотири місяцї під скелею Риммон.

47

But six hundred men turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon, and they stayed at the rock of Rimmon for four months.

48

Ізрайлитяне ж вернулись назад і постинали всїх, що ще остались з Беняминїїв, і скот їх, а всї села, які були близько, повипалювали вогнем.

48

And the men of Israel turned back against the children of Benjamin, and struck them down with the edge of the sword — from every city, men and beasts, all who were found. They also set fire to all the cities they came to.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Суддів 20

Judges 20