Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Засьпівали тодї Дебора та Барак Абиноаменко такими словами:
І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:
Ізраїль відомщен, народ схаменувся, прославіте Господа!
“Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!
Чуйте се, царі з князями, чуйте й памятайте: Я сьпіваю, в струни граю в Господнюю славу!
Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.
Як ійшов єси з Сеїру, Господи, з Едому, стався трус по всїй вселенній на землї й на небі; на землї все затремтїло, (небеса гучали), краплями взялися хмари, ринули водою.
Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.
Істаялись перед Богом (віковічні) гори, й Синай великий танув од лиця Господня.
Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.
За Самгора Анатенка, за Яїли стало пусто по шляхах (пробойних); ті що перше прохожали прямими шляхами, обходили тоті місця хиба манівцями.
За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.
Не стало людей по містах, в Ізраїля селах, покіль ти не встала, Деборо, Ізраїля мати!
Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір'ю.
Нових богів вибирали, з того й війна у воротах. А чи видїв хто щит або спис у сорока тисяч Ізраїля?
Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!
Я всїм серцем прихиляюсь до всїх тих гетьманів, що обстали за народом бідним Ізраїля, хвалїте ж Господа!
Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа!
Ви, що їздите звичайно на ослицях білих, що на келимах прилюдно судите суд право, та проходжаєтесь: по дорозї, сьпівайте пісню!
Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!
Серед гомону зганяючих стада при криницях нехай лунає хвала Господу, хвала гетьманам Ізраїля, як виступив 'д воротам народ Господень!
Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.
Вставай, вставай, Деборо! Вставай, пісню засьпівай! Ти ж, Бараче, підіймайся, веди полонників твоїх, сину Абиноаменів!
Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!
Не многим із сильних підхилив він народ, Господь підхилив менї хоробрих.
Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!
І прийшли від Ефраїма ті що в Амалику вкоренились; за тобою Бенямине, серед люду твого; від Махира йшли начальники, й від Забулону люде поважнії вивели військо до бою.
З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.
І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.
Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.
Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор'ї, при затоках своїх зостався.
Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір'ях країни.
Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.
Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.
Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!
Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.
Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.
Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.
Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.
Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.
В ноги їй упав — простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.
Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?
З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:
Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин — шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.
Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.