Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Як почали ж сини Ізрайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадиянїям через сїм год.

1

Midianites Oppress Israel

Then the children of Israel did evil in the sight of the Lord. So the Lord delivered them into the hand of Midian for seven years,

2

І тяготїла рука Мадиянїїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидиянїями леговища в горах та печері в скелях.

2

and the hand of Midian prevailed against Israel. Because of the Midianites, the children of Israel made for themselves the dens, the caves, and the strongholds which are in the mountains.

3

І що понасївають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянїї, Амаликїї, і ті що жили на востоцї;

3

So it was, whenever Israel had sown, Midianites would come up; also Amalekites and the people of the East would come up against them.

4

Та й отаборяться навпроти них та й нївечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нїчого на прожиток Ізраїлеві, нї овечки, нї вола, нї осла.

4

Then they would encamp against them and destroy the produce of the earth as far as Gaza, and leave no sustenance for Israel, neither sheep nor ox nor donkey.

5

Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безлїч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всїй землї, пустошачи її.

5

For they would come up with their livestock and their tents, coming in as numerous as locusts; both they and their camels were [a]without number; and they would enter the land to destroy it.

6

Оце ж вельми ослаб Ізраїль через Мадиянїїв. І заквилили тодї сини Ізрайлеві до Господа.

6

So Israel was greatly impoverished because of the Midianites, and the children of Israel cried out to the Lord.

7

Як же покликнули Ізрайлитяне до Господа на Мадиянїїв,

7

And it came to pass, when the children of Israel cried out to the Lord because of the Midianites,

8

Послав Господь пророка до синів Ізрайлевих, і промовив пророк: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Вивів я вас із Египту, визволив ізвідти, де ви були рабами;

8

that the Lord sent a prophet to the children of Israel, who said to them, “Thus says the Lord God of Israel: ‘I brought you up from Egypt and brought you out of the house of [b]bondage;

9

І вирятував вас із руки в Египтїїв і з рук усїх ваших гнобителїв, і повиганяв їх поперед вами, і надїлив їх землю вам,

9

and I delivered you out of the hand of the Egyptians and out of the hand of all who oppressed you, and drove them out before you and gave you their land.

10

І говорив до вас: Я Господь, Бог ваш; не вшановуйте богів Аморійських, що в їх землї ви живете; та ви не слухали голосу мого.

10

Also I said to you, “I am the Lord your God; do not fear the gods of the Amorites, in whose land you dwell.” But you have not obeyed My voice.’ ”

11

І прийшов ангел Господень та й сїв під дубом ув Офрі, що належав до Йоаса, потомка Авіезерового, саме тодї як син його Гедеон молотив пшеницю в печері, щоб сховати її від Мадиянїїв.

11

Gideon

Now the Angel of the Lord came and sat under the terebinth tree which was in Ophrah, which belonged to Joash the Abiezrite, while his son Gideon threshed wheat in the winepress, in order to hide it from the Midianites.

12

І явивсь йому ангел Господень і рече до його: Господь з тобою, хоробрий чоловіче!

12

And the Angel of the Lord appeared to him, and said to him, “The Lord is with you, you mighty man of valor!”

13

А Гедеон йому: Добродїю, коли Господь із нами, так чого ж оце все склалось нам? і де всї чудеса його, що батьки наші нам оповідували про них, та казали: Господь вивів нас із Египту? Тепер же він відопхнув нас та й оддав нас Мидиянїям.

13

Gideon said to Him, “O [c]my lord, if the Lord is with us, why then has all this happened to us? And where are all His miracles which our fathers told us about, saying, ‘Did not the Lord bring us up from Egypt?’ But now the Lord has forsaken us and delivered us into the hands of the Midianites.”

14

І споглянув тодї ангел Господень на його й каже: Йди в оцїй силї твоїй, так і вирятуєш Ізраїля від руки Мадиянїїв. Знай, я посилаю тебе!

14

Then the Lord turned to him and said, “Go in this might of yours, and you shall save Israel from the hand of the Midianites. Have I not sent you?”

15

І відказав йому: Добродїю! Чим же я вирятую Ізраїля? Рід мій найслабший у Манассії, а я найменший у моїй родинї.

15

So he said to Him, “O [d]my Lord, how can I save Israel? Indeed my clan is the weakest in Manasseh, and I am the least in my father’s house.”

16

І сказав йому Господь: Я буду з тобою, й ти побєш Мадиянїїв, як одного чоловіка.

16

And the Lord said to him, “Surely I will be with you, and you shall [e]defeat the Midianites as one man.”

17

А сей: Коли ти змилосердивсь до мене, дак дай менї ознаку, що розмовляєш ізо мною.

17

Then he said to Him, “If now I have found favor in Your sight, then show me a sign that it is You who talk with me.

18

Ось не відходь ізвідсї, докіль вернусь і принесу дар тобі. Він же відказав: Буду ждати, покіль вернешся.

18

Do not depart from here, I pray, until I come to You and bring out my offering and set it before You.”
And He said, “I will wait until you come back.”

19

Пійшов тодї Гедеон, приготовив козенятко та неквашених книшів із одної ефи муки; мясо зложив у кошик, а юшку влив у горщик, принїс те все йому під дуба та й поставив перед ним.

19

So Gideon went in and prepared a young goat, and unleavened bread from an ephah of flour. The meat he put in a basket, and he put the broth in a pot; and he brought them out to Him under the terebinth tree and presented them.

20

Ангел же Господень сказав йому: Возьми мясиво та неквашені книші, положи на сього камення, та й вилий на те поливку. І зробив так.

20

The Angel of God said to him, “Take the meat and the unleavened bread and lay them on this rock, and pour out the broth.” And he did so.

21

Тодї ангел Господень кінцем палицї, що держав у руцї, приторкнувсь до мясива й книшів, і виступив огонь із камення та й пожер мясиво й книші, ангель же Господень зник із очей у його.

21

Then the Angel of the Lord put out the end of the staff that was in His hand, and touched the meat and the unleavened bread; and fire rose out of the rock and consumed the meat and the unleavened bread. And the Angel of the Lord departed out of his sight.

22

Постеріг тодї Гедеон, що то був ангел Господень, і кликнув Гедеон: Ой (лишенько ж). Господи Боже! се ж я бачив ангела Господнього лицем до лиця!

22

Now Gideon perceived that He was the Angel of the Lord. So Gideon said, “Alas, O Lord God! For I have seen the Angel of the Lord face to face.”

23

Відказав же Господь: Мир тобі, не бійся: ти не вмреш!

23

Then the Lord said to him, “Peace be with you; do not fear, you shall not die.”

24

Спорудив тодї Гедеон жертівника Господеві, та й дав йому призвіще: Господень мир. І досї він стоїть в Авіезеровій Офрі.

24

So Gideon built an altar there to the Lord, and called it [f]The-Lord-Is-Peace. To this day it is still in Ophrah of the Abiezrites.

25

Тієї ж ночі повелїв йому Господь: Возьми десяток чоловіка з твоїх слуг, одного бика із стада батька твого, та одного семилїтка бика, зруйнуй Баалового жертівника в твого батька та й вирубай дерево, що стоїть навколо;

25

Now it came to pass the same night that the Lord said to him, “Take your father’s young bull, the second bull of seven years old, and tear down the altar of Baal that your father has, and cut down the [g]wooden image that is beside it;

26

Тодї спорудиш Господеві, Богові твойму, жертівника на верху скелї сієї, і возьми другого бика та й принеси його на всепаленнє на дровах із дерева, що вирубаєш.

26

and build an altar to the Lord your God on top of this [h]rock in the proper arrangement, and take the second bull and offer a burnt sacrifice with the wood of the image which you shall cut down.”

27

Узяв тодї Гедеон десятеро чоловіка з своїх рабів і вчинив, як навчив його Господь. Та боявсь робити се перед родиною своєго й міськими людьми, то ж робив усе в ночі.

27

So Gideon took ten men from among his servants and did as the Lord had said to him. But because he feared his father’s household and the men of the city too much to do it by day, he did it by night.

28

Як же повставали міські люде й родина його вранцї, аж се жертівника Баалового зруйновано й дерево коло його зрубано; другого ж бика принесено в жертву на новопостроєному жертівнику.

28

Gideon Destroys the Altar of Baal

And when the men of the city arose early in the morning, there was the altar of Baal, torn down; and the wooden image that was beside it was cut down, and the second bull was being offered on the altar which had been built.

29

Питали тодї люде одно одного: Хто се вкоїв? І роспитуючись так, довідались, що се вчинив Гедеон Йоасенко.

29

So they said to one another, “Who has done this thing?” And when they had inquired and asked, they said, “Gideon the son of Joash has done this thing.”

30

І сказали тодї міські люде до Йоаса: Видай сина твого! смерть йому, бо зруйнував Баалового жертівника і порубав дерево, що було при йому.

30

Then the men of the city said to Joash, “Bring out your son, that he may die, because he has torn down the altar of Baal, and because he has cut down the wooden image that was beside it.”

31

Та Йоас відказав тим, що стояли навкруги натовпом: Так се ви хочете встоюватись за Баала, чи ж то вам його боронити? Хто за його буде встоюватись, той умре ще до завтрішнього ранку. Коли він бог, нехай сам за себе постоїть, бо жертівника його зруйновано.

31

But Joash said to all who stood against him, “Would you [i]plead for Baal? Would you save him? Let the one who would plead for him be put to death by morning! If he is a god, let him plead for himself, because his altar has been torn down!”

32

Тим і проложено Гедеонові того дня призвіще Еробаал, щоб тим сказати: Нехай Баал з ним судиться за те, що він зруйнував його жертівника.

32

Therefore on that day he called him Jerubbaal,[j] saying, “Let Baal plead against him, because he has torn down his altar.”

33

Аж ось усї Мадиянїї, Амаликії і восточане зібрались до купи, переправились через Йордань й отаборились на Езреель-долинї.

33

Then all the Midianites and Amalekites, the people of the East, gathered together; and they crossed over and encamped in the Valley of Jezreel.

34

Обняв тодї Гедеона Господень дух, так що він затрубив у трубу і покликав родину Абиєзера йти за ним.

34

But the Spirit of the Lord came upon Gideon; then he blew the trumpet, and the Abiezrites gathered behind him.

35

Та ще послав Гедеон до всього Манассія посли, і скликано їх також до війська. Послав также посли до Ассера, Забулона і Нафталїя навкруги, і сї вийшли зустріч йому.

35

And he sent messengers throughout all Manasseh, who also gathered behind him. He also sent messengers to Asher, Zebulun, and Naphtali; and they came up to meet them.

36

І промовив тодї Гедеон до Бога: Коли справдї хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою,

36

The Sign of the Fleece

So Gideon said to God, “If You will save Israel by my hand as You have said —

37

Так ось! я розстелюю на току вовняне руно. Коли на одно руно тільки впаде роса, а навкруги земля буде суха, тодї знати му, що вирятуєш Ізраїля моєю рукою.

37

look, I shall put a fleece of wool on the threshing floor; if there is dew on the fleece only, and it is dry on all the ground, then I shall know that You will save Israel by my hand, as You have said.”

38

Так і сталось: Як витискав він рано вранцї руно, так настїкала повна миска води.

38

And it was so. When he rose early the next morning and squeezed the fleece together, he wrung the dew out of the fleece, a bowlful of water.

39

Однакже Гедеон промовив Господеві: Ой нехай твій гнїв не загориться на мене, коли ще раз промовлю! Дозволь менї ще одну пробу з руном ізробити: нехай воно тілько сухе буде, усюди ж роса впаде на землю!

39

Then Gideon said to God, “Do not be angry with me, but let me speak just once more: Let me test, I pray, just once more with the fleece; let it now be dry only on the fleece, but on all the ground let there be dew.”

40

І дав так Господь у ту ніч, що руно тількі було сухе, усюди ж на землї лежала роса.

40

And God did so that night. It was dry on the fleece only, but there was dew on all the ground.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Суддів 6

Judges 6