Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
Син же Еробаалів Абимелех прибув у Сихем до материних братів і говорив їм і всьому родові материної родини ось так:
Abimelech’s Conspiracy
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
Поспитайте усїх Сихемських міщан: Що вам більш до вподоби: чи щоб панували над вами усї сїмдесять синів Еробаалових, чи лучче, щоб володїв один? Памятайте при тому, що я ваше тїло й ваша кість.
“Please speak in the hearing of all the men of Shechem: ‘Which is better for you, that all seventy of the sons of Jerubbaal reign over you, or that one reign over you?’ Remember that I am your own flesh and bone.”
І промовляли брати материні до всїх Сихемських міщан про його тими самими словами, так що прихилили їх серце до Абимелеха, бо казали: Він родич нам.
And his mother’s brothers spoke all these words concerning him in the hearing of all the men of Shechem; and their heart was inclined to follow Abimelech, for they said, “He is our brother.”
От і дали йому сїмдесять секлів срібла з храму Баал-Верита, а за сї гроші найняв Абимелех нужденних та легкодумних людей, що за ним пійшли.
So they gave him seventy shekels of silver from the temple of Baal-Berith, with which Abimelech hired worthless and reckless men; and they followed him.
Тодї прибув у батьківський дім в Офрі та й повбивав братів своїх, Еробааленків, сїмдесят чоловіка на одному каменї. Один тільки менший Еробааленко Йотам, остався живий, сховавшись.
Then he went to his father’s house at Ophrah and killed his brothers, the seventy sons of Jerubbaal, on one stone. But Jotham the youngest son of Jerubbaal was left, because he hid himself.
Тодї зібрались до купи всї городяне Сихемські вкупі з родинами (містечка) Мілло, зійшлись і обрали собі Абимелеха за царя під дубом, що стоїть під Сихемом.
And all the men of Shechem gathered together, all of Beth Millo, and they went and made Abimelech king beside the terebinth tree at the pillar that was in Shechem.
Як переказано про се Йотамові, взійшов він на верх гори Гарисим, і покликнув голосно:
The Parable of the Trees
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
Слухайте мене, городяне Сихемські, щоб і Бог слухав вас. Колись посходились докупи дерева, щоб намастити царя наб собою, й промовили до оливи: царюй над нами!
“The trees once went forth to anoint a king over them.
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
Олива ж відказала їм: Чи то ж занедбаю свою мастину, якою прославляють богів і людей, щоб між деревами стати висшою?
But the olive tree said to them,
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
Тодї промовили дерева до смокви (фіґи): Ходи, прийми царюваннє над нами!
“Then the trees said to the fig tree,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Та смоква (фіґа) відказала їм: Чи то ж менї понехати мої солодощі й дорогі ягоди мої, щоб бути вивисшеною між деревами?
But the fig tree said to them,
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
Тодї промовили дерева до виноградини! Царюй же бо над нами!
“Then the trees said to the vine,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Виноградина ж відказала їм: Чи менї ж та покинути соковину мою, що звеселяє й богів і людей, щоб датись вивисшити між деревами?
But the vine said to them,
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
Тодї всї дерева промовили до тернівки: То хоч ти царюй над нами!
“Then all the trees said to the bramble,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Терновий же колюка відказав деревам: Коли справдї хочете помазати мене на царя над вами, дак ідїте ховайтесь у мойму холодку. Як же не схочете, запалає полумє з тернівки та й пожере кедри Ливанські.
And the bramble said to the trees,
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
Оце ж міркуйте, чи чесним і праведним робом ви поступили, зробивши царем Абимелеха? та чи гарно ви вчинили з Еробаалом й його родиною, й як відплатили добродїйства його?
За вас воював панотець мій і одважував душу свою, й визволив вас із потали в Мадиянїїв,
for my father fought for you, risked his life, and delivered you out of the hand of Midian;
А ви тепер встали проти дому батька мого, ви синів його, сїмдесят мужів, убили на одному каменї, та поставили Абимелеха, сина раби його, царем над городянами Сихемськими, бо він родоколїнник вам!
but you have risen up against my father’s house this day, and killed his seventy sons on one stone, and made Abimelech, the son of his female servant, king over the men of Shechem, because he is your brother —
Коли ви сьогоднї чесним і праведним робом ходили коло Еробаала й його родини, так утїшайтесь Абимелехом, а він вами нехай втїшаєсь;
if then you have acted in truth and sincerity with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you.
Коли ж нї, так нехай запалає поломє від Абимелеха та й пожере городян Сихемських й осадників Миллоських, і нехай запалає поломє від городян Сихемських й осадників Миллоських, та й жере Абимелеха!
But if not, let fire come from Abimelech and devour the men of Shechem and Beth Millo; and let fire come from the men of Shechem and from Beth Millo and devour Abimelech!”
І зник Йоатам і втїк у Беер, і тулився там на низинї, ховаючись перед братом своїм Абимелехом.
And Jotham ran away and fled; and he went to Beer and dwelt there, for fear of Abimelech his brother.
Абимелех же царював три годи над Ізраїлем.
Downfall of Abimelech
After Abimelech had reigned over Israel three years,
After Abimelech had reigned over Israel three years,
І попустив Бог злому духові ввійти між Абимелеха й городян Сихемських, так що городяне Сихемські перестали Абимелехові коритись,
God sent a spirit of ill will between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,
Щоб відомстився злочин на семи десятках синів Еробаалових, і щоб їх кров упала на брата їх Абимелеха, що повбивав їх, і на городян Сихемських, що допомогли йому вбити братів своїх.
that the crime done to the seventy sons of Jerubbaal might be settled and their blood be laid on Abimelech their brother, who killed them, and on the men of Shechem, who aided him in the killing of his brothers.
Оце ж настановили городяне Сихемські проти його людей в засїдку, й грабили вони кожного приходня по дорозї. І довідавсь Абимелех про се.
Тим часом прийшов Гаал Ебоденко з родоколїнниками своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, й горожане Сихемські няли віри йому.
Now Gaal the son of Ebed came with his brothers and went over to Shechem; and the men of Shechem put their confidence in him.
І повиходили вони в поле, й збирали виноград свій, і давили вино в точилах і сьвяткували подячне сьвято, ходили в храм бога свого, й їли й пили та кляли Абимелеха.
І говорив тодї Гаал Ебоденко: Хто такий Абимелех, а хто Сихем, щоб нам підневолюватись йому? Хиба він не син Еробаалів, а слуга його Зебул не гетьманом у його? Лучше служити потомкам Гемора, батька Сихемового, про що же нам підневолюватись йому?
Then Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal, and is not Zebul his officer? Serve the men of Hamor the father of Shechem; but why should we serve him?
Коли б хто дав сей люд під мою руку, я прогнав би Абимелеха. І сказано про се Абимелехові й говорено: Збирай більше війська та й виходи.
Як дочувсь ж Зебул, городський отаман, про Гаалові Ебоденкові речі, взяла його досада.
When Zebul, the ruler of the city, heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger was aroused.
І послав тайком посланцїв до Абимелеха й звелїв сказати йому: Прийшов Гаал Ебоденко з свояками своїми в Сихем та й бурить проти тебе місто.
And he sent messengers to Abimelech secretly, saying, “Take note! Gaal the son of Ebed and his brothers have come to Shechem; and here they are, fortifying the city against you.
Тож вибирайсь у ночі вкупі з військовим людом, що маєш при собі, та й заляж у полі;
Уранцї ж рано, скоро зійде сонце, рушай і наступи на город. Як же він вийде проти тебе з людьми, що має при собі, так чини з ним, що й як зможеш.
І встав Абимелех уночі з військовими людьми, що мав при собі, й залягли вони чотирма купами проти Сихемцїв залягом.
Як же Гаал вийшов у міські ворота, вискочив Абимелех із засади з людьми, що мав при собі.
When Gaal the son of Ebed went out and stood in the entrance to the city gate, Abimelech and the people who were with him rose from lying in wait.
Побачив Гаал військовий люд і каже Зебулові: Он спускається військо з вершини гір! А Зебул відказує: Се тїнь попід горами здається тобі людьми.
And when Gaal saw the people, he said to Zebul, “Look, people are coming down from the tops of the mountains!”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
Озветься же удруге Гаал і каже: Справдї спускається з гори військо, а частина його простує сюди від дуба Меонним.
І сказав йому тодї Зебул: Де ж тепер твоя губа, що ти нею промовляв: Хто такий Абимелех, щоб нам підневолюватись йому? Оце ж і є той нарід, що зневажав єси його. Тепер виходь та й бийся з ним.
Then Zebul said to him, “Where indeed is your mouth now, with which you said, ‘Who is Abimelech, that we should serve him?’ Are not these the people whom you despised? Go out, if you will, and fight with them now.”
Виступив тодї Гаал поперед городян Сихемських назустріч Абимелехові;
So Gaal went out, leading the men of Shechem, and fought with Abimelech.
І гнав його Абимелех перед собою нагінцем, і багацько вбитих полягло до самих міських воріт.
And Abimelech chased him, and he fled from him; and many fell wounded, to the very entrance of the gate.
І остався Абимелех ув Арумі, а Зебул уганяв за Гаалом та його товаришами, й не було їм вже притулку в Сихемі.
На завтра ж уранцї вийшов люд у поле (до бою), і донесено про се Абимелехові.
And it came about on the next day that the people went out into the field, and they told Abimelech.
Узяв тодї він свій військовий люд, подїлив його на три купи, заляг у полі залягом, і скоро побачив, що люд виходить із міста, двинув проти них та й побив їх.
Між тим як Абимелех і віддїл, що був при йому, зайняли становище перед міськими воротами, два другі віддїли напали на всїх, що були в полі, та й повбивали їх.
Then Abimelech and the company that was with him rushed forward and stood at the entrance of the gate of the city; and the other two companies rushed upon all who were in the fields and killed them.
І бив Абимелех на город увесь той день та й звоював його, і повбивав людей, що там були, саме ж місто зруйнував і засїяв сіллю.
So Abimelech fought against the city all that day; he took the city and killed the people who were in it; and he demolished the city and sowed it with salt.
Як же почули про се осадники замку Сихемського, кинулись вони в храмову твердиню Баалверита.
З'ясовано тодї Абимелехові, що всї осадники замчане Сихемські там укупі.
And it was told Abimelech that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
І пійшов Абимелех з усїм людом, що мав при собі, на Селмон-гору. Тут ухопив сокиру, нарубав галузя, підняв і закинув собі на плечі, і звелїв усїм військовим, що йшли за ним: Бачите, що я роблю, те й ви робіте!
Then Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him. And Abimelech took an ax in his hand and cut down a bough from the trees, and took it and laid it on his shoulder; then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, make haste and do as I have done.”
Тодї й усї військові, чоловік за чоловіком, нарубали галузя й пійшли за Абимелехом, накидали його кругом вежі та й спалили вежу вогнем, так що всї замчане Сихемські погинули, до тисячи душ чоловіків і жіноцтва.
Тодї двинув Абимелех у Тебез, обложив Тебез і звоював його.
Посеред города ж та була утверджена башта. Туди повтїкали й чоловіки й жіноцтво й усї городяне, заперлись в їй та й повиходили на дах.
But there was a strong tower in the city, and all the men and women — all the people of the city — fled there and shut themselves in; then they went up to the top of the tower.
Абимелех метнувсь до башти, добувати її, й підійшов до дверей, щоб її підпалити.
So Abimelech came as far as the tower and fought against it; and he drew near the door of the tower to burn it with fire.
Втім кинула одна жінка йому на голову відломок камення жорнового, та й проломила йому черепа.
But a certain woman dropped an upper millstone on Abimelech’s head and crushed his skull.
Зараз кликнув він на чуру свого, що носив зброю за ним, і звелїв йому: Вийми з піхви меча твого та й завдай менї смерть, щоб не мовляли про мене: Баба вбила його! Пробив його тодї чура, й він умер.
Then he called quickly to the young man, his armorbearer, and said to him, “Draw your sword and kill me, lest men say of me, ‘A woman killed him.’ ” So his young man thrust him through, and he died.
Побачивши же Ізрайлитяне, що Абимелех мертвий, розійшлись по своїх домівках.
Так відплатив Бог за злочин Абимелехові, що заподїяв батькові свойму, вбивши сїмдесят братів своїх.
Thus God repaid the wickedness of Abimelech, which he had done to his father by killing his seventy brothers.