Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Був один чоловік із Раматаїм-Зофиму, з гір Ефраїмових, на ймя Елкан, син Ерохама, сина Ілійного, сина Тохового Зуфієнка, Ефраїмій:

1

The Family of Elkanah

Now there was a certain man of Ramathaim Zophim, of the mountains of Ephraim, and his name was Elkanah the son of Jeroham, the son of [a]Elihu, the son of [b]Tohu, the son of Zuph, an Ephraimite.

2

І було в його дві жінки: одну звали Анна, другу Феннана. У Феннани були дїти, в Анни ж не було дїтей.

2

And he had two wives: the name of one was Hannah, and the name of the other Peninnah. Peninnah had children, but Hannah had no children.

3

І ходив сей чоловік що року з домівки своєї до Силому, молитись перед Господом Саваотом**, і приносити жертви. Там були Ілїй, і два сини його Офнїй і Пинеес сьвященниками Господнїми.

3

This man went up from his city yearly to worship and sacrifice to the Lord of hosts in Shiloh. Also the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, the priests of the Lord, were there.

4

Що разу ж, як жертвував Елкана, давав жінцї своїй Феннанї і всїм її синам і дочкам по частинї жертівній;

4

And whenever the time came for Elkanah to make an offering, he would give portions to Peninnah his wife and to all her sons and daughters.

5

Аннї же давав окрему частину, бо любив її більше, хоч Господь зачинив її матїрне лоно.

5

But to Hannah he would give a double portion, for he loved Hannah, although the Lord had closed her womb.

6

Перекірниця ж її допікала їй гіркими речами, щоб їй досадити, що Господь зачинив лоно її.

6

And her rival also provoked her severely, to make her miserable, because the Lord had closed her womb.

7

Так бувало воно що року, скільки нї ходили вони до Господнього дому, завдає було їй жалю, а та плаче й не їсть.

7

So it was, year by year, when she went up to the house of the Lord, that she provoked her; therefore she wept and did not eat.

8

Поспитав же чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і не їси і чого така сумна? Хиба ж я тобі не дорожчий за десять синів?

8

Hannah’s Vow

Then Elkanah her husband said to her, “Hannah, why do you weep? Why do you not eat? And why is your heart grieved? Am I not better to you than ten sons?”

9

Як же вони раз у Силомі попоїли та напились, піднялась Анна та й пійшла перед Господа; Ілїй же, сьвященник, седїв саме на ослонї коло дверей Господнього храму.

9

So Hannah arose after they had finished eating and drinking in Shiloh. Now Eli the priest was sitting on the seat by the doorpost of the [c]tabernacle of the Lord.

10

І молилась вона в своїй журбі Господеві і плакала гірко.

10

And she was in bitterness of soul, and prayed to the Lord and [d]wept in anguish.

11

Та й обреклась таким обітом: Господи Саваот! коли змилосердишся над горем раби твоєї та й згадаєш мене і не забудеш раби твоєї та даси рабі твоїй музького пагоньця, дак я передам його Господеві: по ввесь вік його бритва не доторкнеться голови його.

11

Then she made a vow and said, “O Lord of hosts, if You will indeed look on the affliction of Your maidservant and remember me, and not forget Your maidservant, but will give Your maidservant a male child, then I will give him to the Lord all the days of his life, and no razor shall come upon his head.”

12

Тим часом як вона так довго перед Господом молилась, Ілїй придивлявсь її устам;

12

And it happened, as she continued praying before the Lord, that Eli watched her mouth.

13

Анна ж промовляла тихцем, тільки губами ворушила, голосу ж її не чутно було, то ж Ілїй думав, що вона пяна.

13

Now Hannah spoke in her heart; only her lips moved, but her voice was not heard. Therefore Eli thought she was drunk.

14

От і рече до неї: Чи довго ще останеш пяною? Йди, витверезись.

14

So Eli said to her, “How long will you be drunk? Put your wine away from you!”

15

І відказала Анна: Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.

15

But Hannah answered and said, “No, my lord, I am a woman of sorrowful spirit. I have drunk neither wine nor intoxicating drink, but have poured out my soul before the Lord.

16

Не вважай рабу твою за ледащу, бо я тільки з великої туги і печалї досї промовляла.

16

Do not consider your maidservant a wicked[e] woman, for out of the abundance of my complaint and grief I have spoken until now.”

17

І відказав Ілїй: Іди з упокоєм; Бог Ізрайлів спевнить, про що ти його благала.

17

Then Eli answered and said, “Go in peace, and the God of Israel grant your petition which you have asked of Him.”

18

І рече вона: Ой коли б же раба твоя та здобулась на твою ласку! От і пійшла собі молодиця, та й їла і не була вже більш сумна.

18

And she said, “Let your maidservant find favor in your sight.” So the woman went her way and ate, and her face was no longer sad.

19

Назавтра вранцї рано поклонились вони перед Господом та й вернулись додому в Раму. Як же пригорнувсь тодї Елкана до жінки своєї, спогадав про неї Господь,

19

Samuel Is Born and Dedicated

Then they rose early in the morning and worshiped before the Lord, and returned and came to their house at Ramah. And Elkanah knew Hannah his wife, and the Lord remembered her.

20

І як надійшла пора, Анна завагонїла та й вродила сина, і назвала його Самуїль: бо (казала): у Бога я випросила його.

20

So it came to pass in the process of time that Hannah conceived and bore a son, and called his name [f]Samuel, saying, “Because I have asked for him from the Lord.”

21

Як ійшов же Елкана з усією родиною своєю знов, щоб принести Господеві рокову жертву і все, що він обіцяв,

21

Now the man Elkanah and all his house went up to offer to the Lord the yearly sacrifice and his vow.

22

Не пійшла з ними Анна, кажучи свойму чоловікові: коли хлопця відлучу, тодї відведу його, щоб він явивсь перед Господом та й зіставсь там довіку.

22

But Hannah did not go up, for she said to her husband, “Not until the child is weaned; then I will take him, that he may appear before the Lord and remain there forever.”

23

І каже їй Елкана, чоловік її: Чини, як тобі лучче; седи дома, покіль відлучиш його. Дай тількі Господи, щоб слово твоє справдилось. От і зісталась молодиця дома та й годувала сина докіль не відлучила.

23

So Elkanah her husband said to her, “Do what seems best to you; wait until you have weaned him. Only let the Lord [g]establish [h]His word.” Then the woman stayed and nursed her son until she had weaned him.

24

Як же відлучила, взяла вона його в дорогу, та ще й три бики та ефу муки й бурдюк вина, і прийшла до храму Господнього в Силом. Хлопець же був ще маленький.

24

Now when she had weaned him, she took him up with her, with [i]three bulls, one ephah of flour, and a skin of wine, and brought him to the house of the Lord in Shiloh. And the child was young.

25

І заколено бика, і привела мати хлопчика перед Ілїя.

25

Then they slaughtered a bull, and brought the child to Eli.

26

І рече: Панотче, так правда, як живе душа твоя, я та жінка, що тут перед тобою стояла, благаючи Господа;

26

And she said, “O my lord! As your soul lives, my lord, I am the woman who stood by you here, praying to the Lord.

27

Про се хлопятко благала я, і Господь ізглянувсь на моє благаннє, що заносила до його.

27

For this child I prayed, and the Lord has granted me my petition which I asked of Him.

28

Оце ж і я оддаю його Господеві на ввесь вік його, щоб служив Господеві. От і зоставила його там Господеві.

28

Therefore I also have lent him to the Lord; as long as he lives he shall be [j]lent to the Lord.” So they worshiped the Lord there.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

1 Самуїла 1

1 Samuel 1