Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
Филистії зібрали своє військо до бою, та й зійшлись в Сохотї, що в Юдеї, та й отаборились під Ефес-Даммимом між Сохотом і Азеком.
David and Goliath
Now the Philistines gathered their armies together to battle, and were gathered at Sochoh, which belongs to Judah; they encamped between Sochoh and Azekah, in Ephes Dammim.
Now the Philistines gathered their armies together to battle, and were gathered at Sochoh, which belongs to Judah; they encamped between Sochoh and Azekah, in Ephes Dammim.
Саул же й Ізраїльське військо скупились й отаборились в долинї Теребінта та й готовились до війни з Филистіями.
And Saul and the men of Israel were gathered together, and they encamped in the Valley of Elah, and drew up in battle array against the Philistines.
Филистії стали по сїм боцї на горі, а Ізрайлитяне по тім боцї на горі, так що між ними була долина.
The Philistines stood on a mountain on one side, and Israel stood on a mountain on the other side, with a valley between them.
І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот з пяддю,
And a champion went out from the camp of the Philistines, named Goliath, from Gath, whose height was six cubits and a span.
У мідяному шоломі на голові, в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів;
На ногах носив мідяні колїнники і мідяного щита за плечима.
And he had bronze armor on his legs and a bronze javelin between his shoulders.
Ратовище ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів залїза, й поперед його ходив його зброєноша.
Now the staff of his spear was like a weaver’s beam, and his iron spearhead weighed six hundred shekels; and a shield-bearer went before him.
І виступав він та й гукав лавам Ізраїльським: Про що вийшли ви воюватись? Хиба ж я не Филистій, а ви не крепаки Саулові? Вибирайте одного з вас, щоб виступив проти мене!
Then he stood and cried out to the armies of Israel, and said to them, “Why have you come out to line up for battle? Am I not a Philistine, and you the servants of Saul? Choose a man for yourselves, and let him come down to me.
Коли зможе боротись зо мною та подужає мене, то ми будемо вашими рабами; коли ж я переважу його та подужаю, так ви будете нашими рабами і мусите нам служити.
If he is able to fight with me and kill me, then we will be your servants. But if I prevail against him and kill him, then you shall be our servants and serve us.”
І говорив Филистій: отсе я поругав полки Ізраїльські; дайте ж менї чоловіка, а ми поборемось у двох!
And the Philistine said, “I defy the armies of Israel this day; give me a man, that we may fight together.”
Почувши Саул і ввесь Ізраїль сї Филистієві речі, вжахнулись і полякались вельми.
When Saul and all Israel heard these words of the Philistine, they were dismayed and greatly afraid.
Давид же та був син одного Ефратїя із Бетлеєма Юдиного, на ймя Ессея, що було в його вісїм синів. За Саулового віку був се старий чоловік і геть то старший між мужами.
Now David was the son of that Ephrathite of Bethlehem Judah, whose name was Jesse, and who had eight sons. And the man was old, advanced in years, in the days of Saul.
Троє ж старших синів Ессеєвих пійшли з Саулом на війну. Сі троє синів його звались: найстарший Еліяв, другий за ним Аминадаб, а третий Самма.
The three oldest sons of Jesse had gone to follow Saul to the battle. The names of his three sons who went to the battle were Eliab the firstborn, next to him Abinadab, and the third Shammah.
Давид же був найменьший; три старші пійшли з Саулом.
David was the youngest. And the three oldest followed Saul.
Давид же вернув був од Саула додому, щоб у Бетлеємі доглядати батькової отари.
But David occasionally went and returned from Saul to feed his father’s sheep at Bethlehem.
Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже.
And the Philistine drew near and presented himself forty days, morning and evening.
От і звелїв раз Ессей синові свойму Давидові: Возьми лишень братам твоїм ефу піджареного зерна та десять боханцїв хлїба та віднеси хутенько братам у табір;
Then Jesse said to his son David, “Take now for your brothers an ephah of this dried grain and these ten loaves, and run to your brothers at the camp.
А сї десять молочних сирів однеси гетьманові, та довідайся, яково там братам твоїм, та чого б їм треба.
And carry these ten cheeses to the captain of their thousand, and see how your brothers fare, and bring back news of them.”
Саул же й вони й усе Ізраїлське військо стояли в Теребинтовій долинї, і ладились до бою з Филистіями.
Now Saul and they and all the men of Israel were in the Valley of Elah, fighting with the Philistines.
І здав Давид назавтра вранцї рано отару пастухові, забрав усе та й пійшов у дорогу, як наказав йому Ессей. Як прийшов же до обозу, саме тодї вирушило військо боєвими лавами, й знявсь військовий крик.
So David rose early in the morning, left the sheep with a keeper, and took the things and went as Jesse had commanded him. And he came to the camp as the army was going out to the fight and shouting for the battle.
Як Ізрайлитяне, так і Филистії стояли готові до бою, лава навпроти лави.
For Israel and the Philistines had drawn up in battle array, army against army.
І слобонившись Давид від своїх клунків, передав те все обозному сторожові та й побіг у боєві лави, а ввійшовши туди, спитав у братів, як їм живеться.
And David left his supplies in the hand of the supply keeper, ran to the army, and came and greeted his brothers.
Саме ж тодї як він розмовляв із ними, виступив із Филистійських рядів одноборець, на імя Голіят, Филистій з Гета, і провадив звичайні свої речі, так що й Давид їх чув.
Then as he talked with them, there was the champion, the Philistine of Gath, Goliath by name, coming up from the armies of the Philistines; and he spoke according to the same words. So David heard them.
Як же побачили Ізраїльські вояки сього чоловіка, утїкали з перед нього і лякались вельми.
And all the men of Israel, when they saw the man, fled from him and were dreadfully afraid.
І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини.
So the men of Israel said, “Have you seen this man who has come up? Surely he has come up to defy Israel; and it shall be that the man who kills him the king will enrich with great riches, will give him his daughter, and give his father’s house exemption from taxes in Israel.”
І допитував Давид у тих мужів, що стояли коло його: Що буде тому, хто вбє сього Филистія, що так зневажає військо живого Бога?
Then David spoke to the men who stood by him, saying, “What shall be done for the man who kills this Philistine and takes away the reproach from Israel? For who is this uncircumcised Philistine, that he should defy the armies of the living God?”
А люде відказали йому так само: Те й те буде тому, хто його вбє.
And the people answered him in this manner, saying, “So shall it be done for the man who kills him.”
Як почув же найстарший брат Давидів Еліяб, що він говорить з тими мужами, то й розсердився Еліяб на Давида та й каже: Про що прийшов ти сюди, і на кого покинув тих трохи овечат у степу? Я знаю твою гординю і дурне твоє серце. Прийшов ти сюди дивитись на війну.
Now Eliab his oldest brother heard when he spoke to the men; and Eliab’s anger was aroused against David, and he said, “Why did you come down here? And with whom have you left those few sheep in the wilderness? I know your pride and the insolence of your heart, for you have come down to see the battle.”
І відказав Давид: Що ж таке вчинив я? То було тілько слово.
І повернувсь од його до другого, і питав тим же робом, і відказували йому люде, як і за першим разом.
Then he turned from him toward another and said the same thing; and these people answered him as the first ones did.
Як же пійшла поголоска про те, як допитувався Давид, переказано про се Саулові, і звелїв Саул покликати його.
Now when the words which David spoke were heard, they reported them to Saul; and he sent for him.
І промовив Давид до Саула: Нехай нїхто не впадає духом ізза оттого; раб твій виступить та й бити меться з тим Филистієм.
Then David said to Saul, “Let no man’s heart fail because of him; your servant will go and fight with this Philistine.”
І відказав Саул Давидові: Не тобі виходити проти сього Филистія, щоб із ним битись, бо ти ще хлопець, а він вояка з молодощів.
And Saul said to David, “You are not able to go against this Philistine to fight with him; for you are a youth, and he a man of war from his youth.”
І сказав Давид Саулові: Раб твій доглядав батькової отари і як инодї прийде було лев, чи то ведмідь та вхопить овеча зміж отари,
But David said to Saul, “Your servant used to keep his father’s sheep, and when a lion or a bear came and took a lamb out of the flock,
Так я бувало біжу та й бю його, покіль вирву йому з пащі овеча. Якже він кидавсь на мене, то я вхоплю його за горло та й убю на смерть.
I went out after it and struck it, and delivered the lamb from its mouth; and when it arose against me, I caught it by its beard, and struck and killed it.
Леви й ведмедї вбивав раб твій, так мусить і сьому необрізаному Филистієві так само бути, як з ними, бо він зневажає воїнів живого Бога.
Your servant has killed both lion and bear; and this uncircumcised Philistine will be like one of them, seeing he has defied the armies of the living God.”
І закінчив Давид: Господь, що рятував мене із левиних і ведмежих лаб, вирятує мене й з рук сього Филистія. І каже Саул Давидові: Йди, і нехай Господь буде з тобою!
Moreover David said, “The Lord, who delivered me from the paw of the lion and from the paw of the bear, He will deliver me from the hand of this Philistine.”
And Saul said to David, “Go, and the Lord be with you!”
And Saul said to David, “Go, and the Lord be with you!”
І вдїг Саул Давида в свою боєву одїж, і вложив йому на голову мідяного шолома, і надїв на нього панцера.
І підперезавсь Давид мечем його по боєвій одежі його і силкувавсь ходити, бо він не привик був до такого. Відтак сказав Давид Саулові: Я не вмію в сьому ходити, я бо не навик. І зняв Давид все те з себе.
David fastened his sword to his armor and tried to walk, for he had not tested them. And David said to Saul, “I cannot walk with these, for I have not tested them.” So David took them off.
І взяв він палицю свою в руку і знайшов собі пять гладеньких каменїв в потоцї та й вложив їх собі в пастушу торбину, і взяв свою пращу в руку та й виступив проти Филистія.
Then he took his staff in his hand; and he chose for himself five smooth stones from the brook, and put them in a shepherd’s bag, in a pouch which he had, and his sling was in his hand. And he drew near to the Philistine.
Филистій же наступав усе близше та близше на Давида, і той чоловік, що носив йому щита, йшов поперед його.
So the Philistine came, and began drawing near to David, and the man who bore the shield went before him.
Як споглянув же Филистій та побачив Давида, то й погордував ним, бо сей був ще хлопець, і краснощокий і принадного виду.
І каже Филистій Давидові: Хиба я пес, що ти йдеш на мене з ціпком? І закляв Филистій Давидові своїми богами.
So the Philistine said to David, “Am I a dog, that you come to me with sticks?” And the Philistine cursed David by his gods.
І каже Филистій Давидові: Ходи сюди і віддам я тїло твоє птаству під небом та звіррю польовому.
And the Philistine said to David, “Come to me, and I will give your flesh to the birds of the air and the beasts of the field!”
А Давид відказує Филистієві: Ти йдеш на мене з мечем, списом і щитом, я ж ійду на тебе в імя Господа Саваота, в імя Бога війск Ізраїлських, що ти зневажав.
Then David said to the Philistine, “You come to me with a sword, with a spear, and with a javelin. But I come to you in the name of the Lord of hosts, the God of the armies of Israel, whom you have defied.
У сей день оддасть тебе Господь менї в руки, і я вбю тебе й відсїчу тобі голову, і передам ще сьогоднї трупа твого й трупи Филистійського війська птаству під небесами і звірям земним, і зрозуміє вся земля, що є Бог ув Ізраїлї;
This day the Lord will deliver you into my hand, and I will strike you and take your head from you. And this day I will give the carcasses of the camp of the Philistines to the birds of the air and the wild beasts of the earth, that all the earth may know that there is a God in Israel.
І взнає ввесь сей збір, що не мечем та списом спасає Господь, бо се війна Господня, і він оддасть вас нам у руки.
Then all this assembly shall know that the Lord does not save with sword and spear; for the battle is the Lord’s, and He will give you into our hands.”
Як же Филистій наладивсь і підступав та наближався 'к Давиду, побіг Давид швидко зустріч Филистієві під боєві лави,
So it was, when the Philistine arose and came and drew near to meet David, that David hurried and ran toward the army to meet the Philistine.
І вхопив Давид з торби рукою каменя, і розмахнувши пращею, викинув його та й уцїлив Филистія в чоло; і вбивсь камінь йому в лоба, так що він упав лицем на землю.
Then David put his hand in his bag and took out a stone; and he slung it and struck the Philistine in his forehead, so that the stone sank into his forehead, and he fell on his face to the earth.
Так подужав Давид Филистія каменем із пращі і вбив Филистія, хоч і не було меча в руцї в Давида.
So David prevailed over the Philistine with a sling and a stone, and struck the Philistine and killed him. But there was no sword in the hand of David.
Тодї підбіг Давид, наступив ногою на Филистія, вхопив меча його, вийняв із піхви, та й відсїк ним голову його. Побачивши ж тодї Филистії, що велитень їх мертвий, кинулись навтеки.
Therefore David ran and stood over the Philistine, took his sword and drew it out of its sheath and killed him, and cut off his head with it.
And when the Philistines saw that their champion was dead, they fled.
And when the Philistines saw that their champion was dead, they fled.
І піднялись мужі Ізраїльські й Юдині і зняли боєвий поклик та й пігнали за Филистіями аж до входу в долину й до воріт Аккарону. І падали побивані Филистії по дорозї Шааримській, до Гета й до Аккарону.
І вернулись Ізрайлитяне з погонї за Филистіями та й розграбили їх табір.
Then the children of Israel returned from chasing the Philistines, and they plundered their tents.
Давид же взяв голову Филистієву та й однїс у Ерусалим, а його зброю зложив у себе в наметї.
And David took the head of the Philistine and brought it to Jerusalem, but he put his armor in his tent.
Як побачив Саул Давида, що йде проти Филистія, так поспитав у свого військового гетьмана Абенира: Чий би се був син оттой молодець? І відказав Абенир: Так певно, як ти живеш, царю, не знаю.
When Saul saw David going out against the Philistine, he said to Abner, the commander of the army, “Abner, whose son is this youth?”
And Abner said, “As your soul lives, O king, I do not know.”
And Abner said, “As your soul lives, O king, I do not know.”
І сказав йому царь: То довідайся, чий син сей молодик.
So the king said, “Inquire whose son this young man is.”
Як же вертався Давид, убивши Филистія, взяв його Абенир та й привів перед Саула, а він держав іще Филистієву голову в руцї.
Then, as David returned from the slaughter of the Philistine, Abner took him and brought him before Saul with the head of the Philistine in his hand.