Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу.

Jonathan Befriends David

And it came to pass, when he had made an end of speaking unto Saul, that the soul of Jonathan was knit with the soul of David, and Jonathan loved him as his own soul.

2

Саул же взяв його того ж дня до себе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу.

2

And Saul took him that day, and would let him go no more home to his father's house.

3

І ввійшов Йонатан з Давидом у побратимство, бо влюбив його як свою душу.

3

Then Jonathan and David made a covenant, because he loved him as his own soul.

4

І зняв Йонатан верхню одежу з себе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.

4

And Jonathan stripped himself of the robe that was upon him, and gave it to David, and his garments, even to his sword, and to his bow, and to his girdle.

5

І справлявсь Давид розважно всюди, куди й нї посилав його Саул, так що Саул поставив його отаманом над військовими людьми, і влюбив його ввесь люд і самі прибічники Саулові.

5

Saul Envies David

And David went out whithersoever Saul sent him, and behaved himself wisely: and Saul set him over the men of war, and he was accepted in the sight of all the people, and also in the sight of Saul's servants.

6

Та як ійшли вони додому і вертавсь Давид подужавши Филистія, то виходило тодї з усїх Ізрайлевих городів жіноцтво на стрічу цареві Саулові, танцючи й сьпіваючи під веселу гру бубнів та цимбал,

6

And it came to pass as they came, when David was returned from the slaughter of the Philistine, that the women came out of all cities of Israel, singing and dancing, to meet king Saul, with tabrets, with joy, and with instruments of musick.

7

І викликало жіноцтво приграваючи: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч.

7

And the women answered one another as they played, and said, Saul hath slain his thousands, and David his ten thousands.

8

І розсердився Саул вельми, і не до вподоби було йому се слово, і сказав він: Давидові присьпівано десятки тисяч, а менї тисячі; йому не стає ще хиба царства.

8

And Saul was very wroth, and the saying displeased him; and he said, They have ascribed unto David ten thousands, and to me they have ascribed but thousands: and what can he have more but the kingdom?

9

І позирав Саул скрива на Давида з того часу і надальше.

9

And Saul eyed David from that day and forward.

10

На другий же день найшов злий дух від Бога на Саула, і був він не при собі в палатї: Давид же пригравав на струнах, як і щодня, а в Саула та був спис у руцї.

10

And it came to pass on the morrow, that the evil spirit from God came upon Saul, and he prophesied in the midst of the house: and David played with his hand, as at other times: and there was a javelin in Saul's hand.

11

І метнув Саул списа, думаючи: Прибю Давида'д стїнї, та Давид вхиливсь від його і сього другого разу.

11

And Saul cast the javelin; for he said, I will smite David even to the wall with it. And David avoided out of his presence twice.

12

І почав Саул боятись велико Давида, бо з ним був Бог, як відступав від Саула.

12

And Saul was afraid of David, because the LORD was with him, and was departed from Saul.

13

І віддалив його Саул від себе, і зробив його отаманом тисяцьким, і входив він та виходив перед народом.

13

Therefore Saul removed him from him, and made him his captain over a thousand; and he went out and came in before the people.

14

І поступав Давид во всьому розважно, бо з ним був Господь.

14

And David behaved himself wisely in all his ways; and the LORD was with him.

15

А Саул, вбачаючи, що він вельми розважний, боявсь його;

15

Wherefore when Saul saw that he behaved himself very wisely, he was afraid of him.

16

А ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він входив і виходив перед ними.

16

But all Israel and Judah loved David, because he went out and came in before them.

17

І промовив Саул Давидові: Ось тобі старша дочка моя Мерова, даю тобі її за жінку, тількі ж мусиш менї бути хоробрим і Господнї бої вести. Саул же думав: Нехай не моя рука буде на йому, а рука Филистіїв нехай буде на йому.

17

David Marries Michal

And Saul said to David, Behold my elder daughter Merab, her will I give thee to wife: only be thou valiant for me, and fight the LORD'S battles. For Saul said, Let not mine hand be upon him, but let the hand of the Philistines be upon him.

18

Давид же відказав Саулові: Хто я такий, або що за життє моє та рід батька мого в Ізраїлї, щоб менї зятьом твоїм бути?

18

And David said unto Saul, Who am I? and what is my life, or my father's family in Israel, that I should be son in law to the king?

19

Як настав же час оддати Саулову дочку Мерову за Давида, оддано її Адріелеві з Мехоли за жінку.

19

But it came to pass at the time when Merab Saul's daughter should have been given to David, that she was given unto Adriel the Meholathite to wife.

20

Та полюбила Давида друга дочка Саулова, Мелхола, і як сповіщено про се Саула, задовольнило воно його.

20

And Michal Saul's daughter loved David: and they told Saul, and the thing pleased him.

21

Саул бо думав: Оддам її за його, щоб вона була йому сїттю, і щоб Филистії наложили руку на його. От і заявив Саул Давидові: Через другу будеш оце моїм зятем.

21

And Saul said, I will give him her, that she may be a snare to him, and that the hand of the Philistines may be against him. Wherefore Saul said to David, Thou shalt this day be my son in law in the one of the twain.

22

І переказав Саул Давидові через дворян своїх: Перемовтесь потай з Давидом таким робом: Царь прихилен до тебе і всї прибічники його вподобали тебе; так тобі можна царським зятем бути.

22

And Saul commanded his servants, saying, Commune with David secretly, and say, Behold, the king hath delight in thee, and all his servants love thee: now therefore be the king's son in law.

23

І передали слуги Саулові в слух Давидів усї ті слова; Давид же відказує: Чи то ж вам здається малою річчю зробитись царським зятем, бувши вбогим і малим чоловіком?

23

And Saul's servants spake those words in the ears of David. And David said, Seemeth it to you a light thing to be a king's son in law, seeing that I am a poor man, and lightly esteemed?

24

І пересказали дворяне Саулові: Так і так сказав Давид.

24

And the servants of Saul told him, saying, On this manner spake David.

25

І повелїв Саул: Скажіте Давидові так: Царь не бажає нїякого весільнього гостинця, опріч сотнї Филистійських переднїх шкірочок, щоб помститись над царськими ворогами. Саул же міркував про те, як би згубити Давида з сьвіту Филистійською рукою.

25

And Saul said, Thus shall ye say to David, The king desireth not any dowry, but an hundred foreskins of the Philistines, to be avenged of the king's enemies. But Saul thought to make David fall by the hand of the Philistines.

26

Як же дворяне його сповістили про се Давида, то Давида задоволило се, щоб стати царським зятем.

26

And when his servants told David these words, it pleased David well to be the king's son in law: and the days were not expired.

27

Ще назначені днї не минули, а Давид зладивсь і пійшов із людьми своїми в дорогу, та й убив між Филистіями двістї чоловіка, і принїс Давид їх передні шкірочки, та й поклав їх повну лїчбу перед царем, щоб йому зробитись царським зятем. І оддав йому Саул свою дочку Мелхолу за жінку.

27

Wherefore David arose and went, he and his men, and slew of the Philistines two hundred men; and David brought their foreskins, and they gave them in full tale to the king, that he might be the king's son in law. And Saul gave him Michal his daughter to wife.

28

І бачив Саул і спізнав, що Господь є з Давидом, і що ввесь Ізраїль його любить, та що й Мелхола, дочка Саулова, його любить,

28

And Saul saw and knew that the LORD was with David, and that Michal Saul's daughter loved him.

29

То почав Саул іще більше боятись Давида. От і зробився Саул ворогом Давидовим довіку.

29

And Saul was yet the more afraid of David; and Saul became David's enemy continually.

30

І як двинули Филистійські воєводи в поле, то Давид від самого часу їх виходу поводивсь розважнїйше над усїх слуг Саулових, так що його імя велико вславилось.

30

Then the princes of the Philistines went forth: and it came to pass, after they went forth, that David behaved himself more wisely than all the servants of Saul; so that his name was much set by.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

1 Самуїла 18

1 Samuel 18