Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу.
После того как Давид поговорил с Саулом, Ионафан глубоко привязался к Давиду и полюбил его, как самого себя.
Саул же взяв його того ж дня до себе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу.
С того дня Саул держал Давида при себе и не позволял ему вернуться в отцовский дом.
І ввійшов Йонатан з Давидом у побратимство, бо влюбив його як свою душу.
А Ионафан заключил с Давидом дружеский союз, потому что любил его, как самого себя.
І зняв Йонатан верхню одежу з себе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.
Ионафан снял верхнюю одежду, которую носил, и отдал ее Давиду вместе со своими доспехами, мечом, луком и поясом.
І справлявсь Давид розважно всюди, куди й нї посилав його Саул, так що Саул поставив його отаманом над військовими людьми, і влюбив його ввесь люд і самі прибічники Саулові.
С каким бы заданием ни посылал его Саул, Давид исполнял все так успешно,80 что Саул дал ему высокое звание в войске. Это понравилось всему народу и слугам Саула.
Та як ійшли вони додому і вертавсь Давид подужавши Филистія, то виходило тодї з усїх Ізрайлевих городів жіноцтво на стрічу цареві Саулові, танцючи й сьпіваючи під веселу гру бубнів та цимбал,
Когда они возвращались домой после того, как Давид убил филистимлянина, женщины выходили из всех израильских городов, чтобы встретить царя Саула пением и танцами, с радостными песнями, с бубнами и лютнями.
І викликало жіноцтво приграваючи: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч.
Танцуя, они пели:
— Саул сразил тысячи,
а Давид — десятки тысяч.
І розсердився Саул вельми, і не до вподоби було йому се слово, і сказав він: Давидові присьпівано десятки тисяч, а менї тисячі; йому не стає ще хиба царства.
Саул сильно разгневался; эти слова были неприятны ему.
— Они приписали Давиду десятки тысяч, — думал он, — а мне только тысячи. Чего ему еще не хватает, кроме царства?
— Они приписали Давиду десятки тысяч, — думал он, — а мне только тысячи. Чего ему еще не хватает, кроме царства?
І позирав Саул скрива на Давида з того часу і надальше.
С тех пор Саул стал с подозрением смотреть на Давида и завидовать ему.
На другий же день найшов злий дух від Бога на Саула, і був він не при собі в палатї: Давид же пригравав на струнах, як і щодня, а в Саула та був спис у руцї.
На следующий день злой дух от Бога овладел Саулом. Он неистовствовал в своем доме, а Давид играл на арфе, как он делал изо дня в день. В руке у Саула было копье,
І метнув Саул списа, думаючи: Прибю Давида'д стїнї, та Давид вхиливсь від його і сього другого разу.
и он метнул его, думая: «Пригвозжу Давида к стене». Но Давид дважды уворачивался от него.
І почав Саул боятись велико Давида, бо з ним був Бог, як відступав від Саула.
Саул боялся Давида, потому что Господь был с Давидом, а Саула оставил.
І віддалив його Саул від себе, і зробив його отаманом тисяцьким, і входив він та виходив перед народом.
Саул удалил его от себя, поставив его во главе тысячи воинов, и Давид водил их в походы.
І поступав Давид во всьому розважно, бо з ним був Господь.
Что бы он ни делал, ему сопутствовал большой успех,81 потому что Господь был с ним.
А Саул, вбачаючи, що він вельми розважний, боявсь його;
Саул видел, что он очень успешен,82 и боялся его.
А ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він входив і виходив перед ними.
Но весь Израиль и Иуда любили Давида, потому что он водил их в военные походы.
І промовив Саул Давидові: Ось тобі старша дочка моя Мерова, даю тобі її за жінку, тількі ж мусиш менї бути хоробрим і Господнї бої вести. Саул же думав: Нехай не моя рука буде на йому, а рука Филистіїв нехай буде на йому.
Однажды Саул сказал Давиду:
— Вот моя старшая дочь Мерав. Я дам ее тебе в жены; только храбро служи мне и веди войны Господа.
А про себя Саул подумал: «Я не подниму на него руки. Пусть это сделают филистимляне!»
— Вот моя старшая дочь Мерав. Я дам ее тебе в жены; только храбро служи мне и веди войны Господа.
А про себя Саул подумал: «Я не подниму на него руки. Пусть это сделают филистимляне!»
Давид же відказав Саулові: Хто я такий, або що за життє моє та рід батька мого в Ізраїлї, щоб менї зятьом твоїм бути?
Но Давид ответил Саулу:
— Кто я такой и что значит моя семья или клан моего отца в Израиле, чтобы мне стать зятем царя?
— Кто я такой и что значит моя семья или клан моего отца в Израиле, чтобы мне стать зятем царя?
Як настав же час оддати Саулову дочку Мерову за Давида, оддано її Адріелеві з Мехоли за жінку.
Однако когда пришло время отдать Давиду дочь Саула Мерав, ее отдали в жены Адриэлу из Мехолы.
Та полюбила Давида друга дочка Саулова, Мелхола, і як сповіщено про се Саула, задовольнило воно його.
Давида же полюбила дочь Саула Михаль, и когда об этом рассказали Саулу, он был доволен.
Саул бо думав: Оддам її за його, щоб вона була йому сїттю, і щоб Филистії наложили руку на його. От і заявив Саул Давидові: Через другу будеш оце моїм зятем.
«Я отдам ее ему, — думал он, — чтобы она стала для него западней и чтобы в его гибели были повинны филистимляне».
Саул сказал Давиду:
— Теперь у тебя есть еще одна возможность стать моим зятем.
Саул сказал Давиду:
— Теперь у тебя есть еще одна возможность стать моим зятем.
І переказав Саул Давидові через дворян своїх: Перемовтесь потай з Давидом таким робом: Царь прихилен до тебе і всї прибічники його вподобали тебе; так тобі можна царським зятем бути.
Затем Саул приказал своим слугам:
— Поговорите с Давидом наедине и скажите ему: «Смотри, царь доволен тобой, и все его слуги любят тебя; стань же его зятем».
— Поговорите с Давидом наедине и скажите ему: «Смотри, царь доволен тобой, и все его слуги любят тебя; стань же его зятем».
І передали слуги Саулові в слух Давидів усї ті слова; Давид же відказує: Чи то ж вам здається малою річчю зробитись царським зятем, бувши вбогим і малим чоловіком?
Они повторили эти слова Давиду. Но Давид сказал:
— Вы думаете, это пустяки — стать зятем царя? Я всего лишь бедный и простой человек.
— Вы думаете, это пустяки — стать зятем царя? Я всего лишь бедный и простой человек.
І пересказали дворяне Саулові: Так і так сказав Давид.
Когда слуги Саула передали ему то, что сказал Давид,
І повелїв Саул: Скажіте Давидові так: Царь не бажає нїякого весільнього гостинця, опріч сотнї Филистійських переднїх шкірочок, щоб помститись над царськими ворогами. Саул же міркував про те, як би згубити Давида з сьвіту Филистійською рукою.
Саул ответил:
— Скажите Давиду: «Царь не хочет за невесту иной цены, кроме ста филистимских краеобрезаний, чтобы отомстить своим врагам».
Саул же замышлял погубить Давида руками филистимлян.
— Скажите Давиду: «Царь не хочет за невесту иной цены, кроме ста филистимских краеобрезаний, чтобы отомстить своим врагам».
Саул же замышлял погубить Давида руками филистимлян.
Як же дворяне його сповістили про се Давида, то Давида задоволило се, щоб стати царським зятем.
Когда слуги рассказали об этом Давиду, ему понравилась идея стать зятем царя. Еще до того как истекло назначенное время,
Ще назначені днї не минули, а Давид зладивсь і пійшов із людьми своїми в дорогу, та й убив між Филистіями двістї чоловіка, і принїс Давид їх передні шкірочки, та й поклав їх повну лїчбу перед царем, щоб йому зробитись царським зятем. І оддав йому Саул свою дочку Мелхолу за жінку.
Давид со своими воинами вышел и убил двести филистимлян. Он принес их краеобрезания и представил все их царю, чтобы стать его зятем. Тогда Саул отдал свою дочь Михаль ему в жены.
І бачив Саул і спізнав, що Господь є з Давидом, і що ввесь Ізраїль його любить, та що й Мелхола, дочка Саулова, його любить,
Когда Саул понял, что Господь с Давидом и что его дочь Михаль любит Давида,
То почав Саул іще більше боятись Давида. От і зробився Саул ворогом Давидовим довіку.
Саул стал бояться его еще больше и оставался его врагом до конца своих дней.
І як двинули Филистійські воєводи в поле, то Давид від самого часу їх виходу поводивсь розважнїйше над усїх слуг Саулових, так що його імя велико вславилось.
Филистимские военачальники продолжали вести войны, и каждый раз, когда они это делали, Давиду доставалось больше успеха,83 чем всем остальным слугам Саула, и его имя очень прославилось.