Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
І вмер Самуїл, і зібравсь увесь Ізраїль та й оплакував його, і поховали його в дому його в Рамі. А Давид зібравсь та й пійшов у пустиню Фаран.
Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї.
There was a wealthy man from Maon who owned property near the town of Carmel. He had 3,000 sheep and 1,000 goats, and it was sheep-shearing time.
Звали його на ймя Набал, а жінку його Абигея. Була вона собі молодиця з добрим розумом і хороша вродою, чоловік же був жорсткий та злющий; він походив з роду Калеба.
This man’s name was Nabal, and his wife, Abigail, was a sensible and beautiful woman. But Nabal, a descendant of Caleb, was crude and mean in all his dealings.
Почувши ж Давид у пустинї, що Набал стриже вівцї свої,
When David heard that Nabal was shearing his sheep,
Послав десяток людей своїх і сказав: Ійдїть на Кармел, удайтесь до Набала і поздоровіте його від мене,
he sent ten of his young men to Carmel with this message for Nabal:
Та й промовте так: Щасти тобі, доле, й родинї твоїй і всьому твойму.
“Peace and prosperity to you, your family, and everything you own!
Прочув я оце, що в тебе стриговини. Вівчарі твої пробували поблизу нас; ми не знущались із них, і не пропадало в них нїщо, поки вони на Кармелї були.
I am told that it is sheep-shearing time. While your shepherds stayed among us near Carmel, we never harmed them, and nothing was ever stolen from them.
Поспитай тільки в твоїх людей, вони тобі скажуть; і так нехай знайдуть слуги твої ласку в очах твоїх, ми ж прийшли в добрий час; дай же твоїм рабам і синові твойму Давидові, що в тебе тепер під рукою.
Ask your own men, and they will tell you this is true. So would you be kind to us, since we have come at a time of celebration? Please share any provisions you might have on hand with us and with your friend David.”
І прийшли Давидові люде, і висказали всї отті слова в імя Давидове, та й умовкли.
David’s young men gave this message to Nabal in David’s name, and they waited for a reply.
Набал же відказав Давидовим слугам так: Хто такий Давид і хто такий Ессей? Сими часами багацько постало таких слуг, що втїкають від панів своїх;
“Who is this fellow David?” Nabal sneered to the young men. “Who does this son of Jesse think he is? There are lots of servants these days who run away from their masters.
Не вже ж би то менї та взяти мій хлїб, мою воду й моє мясиво, що приладив про моїх постригачів, та й пооддавати людям, що не знаю не відаю, звідкіля вони взялись?
Should I take my bread and my water and my meat that I’ve slaughtered for my shearers and give it to a band of outlaws who come from who knows where?”
І вернулись люде Давидові назад, прийшли додому та й переказали йому всї слова отті.
So David’s young men returned and told him what Nabal had said.
І повелїв Давид своїм людям: Підперезуй кожен меча свого. І попідперізували вони мечі свої, та й Давид підперезав меча свого, й пійшли вони за приводом Давидовим до чотирьох сот чоловіка потуги, двістї ж остались при саквах в обозї.
“Get your swords!” was David’s reply as he strapped on his own. Then 400 men started off with David, and 200 remained behind to guard their equipment.
Тим часом один зі слуг передав Абигеї, жінцї Набаловій, звістку: оце присилав Давид із пустинї посли привітати нашого пана, та він відправив їх нечемно;
Meanwhile, one of Nabal’s servants went to Abigail and told her, “David sent messengers from the wilderness to greet our master, but he screamed insults at them.
Люде ж сї вельми добрі до нас; не зневажали нас і нїщо в нас нїде не дїлось як були ми з ними, покіль ми в полі обертались;
These men have been very good to us, and we never suffered any harm from them. Nothing was stolen from us the whole time they were with us.
Були вони охороною нашою й в день і в ночі, докіль ми пасли вівцї поблизу їх;
In fact, day and night they were like a wall of protection to us and the sheep.
Тим подумай і розваж, що маєш тепер чинити, бо певно грозить від них біда нашому панові й всїй господї його; а він такий злющий, що з ним шкода й говорити.
You need to know this and figure out what to do, for there is going to be trouble for our master and his whole family. He’s so ill-tempered that no one can even talk to him!”
І взяла Абигея хутенько двістї боханцїв, два бурдюки вина, пятеро зготовлених овечат, наложила на осли,
Та й звелїла своїм людям, не сказавши нїчого чоловікові: Йдїть поперед мене, я йти му за вами слїдом.
and said to her servants, “Go on ahead. I will follow you shortly.” But she didn’t tell her husband Nabal what she was doing.
Тим же часом, як вона їхала на ослї з гори, несподївано показався Давид із людьми своїми зустріч неї, так що вона з ними зіткнулась.
As she was riding her donkey into a mountain ravine, she saw David and his men coming toward her.
Давид же сказав собі навперід: Шкода було менї стерегти майно його в пустинї, так що нїщо з усього добра його не пропало; він віддячує менї злом за добро.
David had just been saying, “A lot of good it did to help this fellow. We protected his flocks in the wilderness, and nothing he owned was lost or stolen. But he has repaid me evil for good.
Нехай же те й те вдїє Бог з ворогами Давидовими, коли я з усього добра його зоставлю до завтра й того, що мочить на стїну!
Як же загледїла Абигея Давида, зоскочила вона з осла, та й розпростерлась на землї ниць перед Давидом;
Abigail Intercedes for Nabal
When Abigail saw David, she quickly got off her donkey and bowed low before him.
Потім упала йому в ноги, та й промовила: На менї лежить вина, пане мій; дозволь твоїй рабинї озватись перед тобою, й прихили ухо твоє до слова рабинї твоєї!
She fell at his feet and said, “I accept all blame in this matter, my lord. Please listen to what I have to say.
Нехай же мій пан не уважає на такого злого чоловіка, на Набала, бо як зветься він, такий й він. Набал зветься він і дурнота його з ним. Я ж, твоя рабиня, не бачила людей мого пана, що ти прислав їх.
Тепер же, мій пане, як певно те, що живе Господь і ти живеш, Господь з'упинив тебе впасти в крівавий гріх і здержав руку твою від пімсти; а тепер нехай стануть вороги твої як Набал, і всї, хто задумав заподїяти зло панові мойму.
“Now, my lord, as surely as the LORD lives and you yourself live, since the LORD has kept you from murdering and taking vengeance into your own hands, let all your enemies and those who try to harm you be as cursed as Nabal is.
Оце ж сей гостинець, що принесла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.
And here is a present that I, your servant, have brought to you and your young men.
Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господнї, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.
Please forgive me if I have offended you in any way. The LORD will surely reward you with a lasting dynasty, for you are fighting the LORD’s battles. And you have not done wrong throughout your entire life.
Коли б який чоловік піднявсь тебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.
“Even when you are chased by those who seek to kill you, your life is safe in the care of the LORD your God, secure in his treasure pouch! But the lives of your enemies will disappear like stones shot from a sling!
І коли Господь учинить на мойму панї все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князї над Ізраїлем,
When the LORD has done all he promised and has made you leader of Israel,
То нехай се не буде серцю пана мого на каяннє й неспокій совістї, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.
don’t let this be a blemish on your record. Then your conscience won’t have to bear the staggering burden of needless bloodshed and vengeance. And when the LORD has done these great things for you, please remember me, your servant!”
І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогоднї зустріч мене.
David replied to Abigail, “Praise the LORD, the God of Israel, who has sent you to meet me today!
Благословен і розум твій, і ти благословенна, що зупинила мене сьогоднї, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.
Thank God for your good sense! Bless you for keeping me from murder and from carrying out vengeance with my own hands.
От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподїяти зло тобі, коли б ти не встигла менї зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стїну.
For I swear by the LORD, the God of Israel, who has kept me from hurting you, that if you had not hurried out to meet me, not one of Nabal’s men would still be alive tomorrow morning.”
І прийняв Давид від неї, що вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.
Then David accepted her present and told her, “Return home in peace. I have heard what you said. We will not kill your husband.”
Як вернулась Абигея до Набала, аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нїчогісїнько, покіль настав ранок.
When Abigail arrived home, she found that Nabal was throwing a big party and was celebrating like a king. He was very drunk, so she didn’t tell him anything about her meeting with David until dawn the next day.
Уранцї ж, як вийшов хміль із голови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.
І ледві минуло днїв десять, убив Господь Набала, й він умер.
About ten days later, the LORD struck him, and he died.
Як прочув Давид, що Набал умер, сказав так: Благословен Господь, що відплатив за мою зневагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.
David Marries Abigail
When David heard that Nabal was dead, he said, “Praise the LORD, who has avenged the insult I received from Nabal and has kept me from doing it myself. Nabal has received the punishment for his sin.” Then David sent messengers to Abigail to ask her to become his wife.
І прийшли Давидові слуги до Абигеї в Кармель і промовили так: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
When the messengers arrived at Carmel, they told Abigail, “David has sent us to take you back to marry him.”
Вона піднялась, потім припала ниць ід землї й промовила: Отсе рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана мого.
She bowed low to the ground and responded, “I, your servant, would be happy to marry David. I would even be willing to become a slave, washing the feet of his servants!”
І зібралась Абигея хутенько та й сїла на осла свого; так само й пятеро дївчат з її прислуги, й прибула вона слїдом за посланцями Давидовими та й зробилась йому жінкою.
Quickly getting ready, she took along five of her servant girls as attendants, mounted her donkey, and went with David’s messengers. And so she became his wife.
І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.
David also married Ahinoam from Jezreel, making both of them his wives.