Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Зифії ж прийшли до Саула в Гиву та й кажуть: Чи знаєш ти, що Давид ховається в нас на горі Гахилї, перед пустинею?
David Spares Saul Again
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
Now some men from Ziph came to Saul at Gibeah to tell him, “David is hiding on the hill of Hakilah, which overlooks Jeshimon.”
І зладивсь Саул із трьома тисячами чоловіка вибраних з Ізраїля у Зуф-пустиню, шукати Давида в пустинї Зуф.
So Saul took 3,000 of Israel’s elite troops and went to hunt him down in the wilderness of Ziph.
І отаборився Саул на горі Гахилї, що лежить перед пустинею при дорозї. Давид же находивсь у пустинї, і видїв, що Саул прийшов за ним в пустиню,
Saul camped along the road beside the hill of Hakilah, near Jeshimon, where David was hiding. When David learned that Saul had come after him into the wilderness,
І вислав Давид вивідачів, та й довідався, що Саул справдї прибув.
he sent out spies to verify the report of Saul’s arrival.
І встав Давид та й прийшов тайком на те місце, де Саул отаборивсь, і бачив Давид те місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, гетьман його; спав же Саул в шатрі, а люде розложились кругом його.
David slipped over to Saul’s camp one night to look around. Saul and Abner son of Ner, the commander of his army, were sleeping inside a ring formed by the slumbering warriors.
І обернувсь Давид і сказав Ахимелехові Гетієві та Абессї-Зеруленкові, братові Йоабовому: Хто пробереться зо мною до Саула в табір? І каже Абесса: Я проберусь із тобою.
“Who will volunteer to go in there with me?” David asked Ahimelech the Hittite and Abishai son of Zeruiah, Joab’s brother.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
“I’ll go with you,” Abishai replied.
Як же пробрались у ночі Давид з Абессою до людей (Саулових), аж лежить Саул у снї, а спис його стремить у землї в головах у його; Абенир же й люде лежать навкруги його.
So David and Abishai went right into Saul’s camp and found him asleep, with his spear stuck in the ground beside his head. Abner and the soldiers were lying asleep around him.
І каже Абесса Давидові: Сьогоднї видав Господь тобі в руки ворога твого; позволь, я за одним разом пристромлю його 'д землї списом; не треба вдруге.
“God has surely handed your enemy over to you this time!” Abishai whispered to David. “Let me pin him to the ground with one thrust of the spear; I won’t need to strike twice!”
Давид же відказав Абессї: Не вбивай його, бо хто наложив коли руку на помазанника Господнього, та й не був скараний?
“No!” David said. “Don’t kill him. For who can remain innocent after attacking the LORD’s anointed one?
І додав ще Давид: Так певно, як живе Господь: нехай вбє Господь його, чи сама прийде смерть його і він умре, або двине він у поход і поляже;
Surely the LORD will strike Saul down someday, or he will die of old age or in battle.
Мене ж нехай боронить Господь від того, щоб наложив я руку на помазанника Господнього; ти ж возьми списа, що в головах у його й конву з водою, та й ходїмо собі.
The LORD forbid that I should kill the one he has anointed! But take his spear and that jug of water beside his head, and then let’s get out of here!”
От і взяв Давид списа й посудину з водою, що були в головах у Саула, та й пійшли вони собі, й нїхто не бачив, нї знав, нї прокинувсь; всї спали, бо всїх обняв насланий від Господа твердий сон.
So David took the spear and jug of water that were near Saul’s head. Then he and Abishai got away without anyone seeing them or even waking up, because the LORD had put Saul’s men into a deep sleep.
Тодї перейшов Давид на другий бік та й став на вершинї гори оддалїк, так що між ними була велика просторонь.
David climbed the hill opposite the camp until he was at a safe distance.
І покликнув Давид на люде й на Абенира Ниренка: Не відкликнешся, Абенире? І відказав Абенир: Хто ти такий, що покликуєш і безпокоїш царя?
Then he shouted down to the soldiers and to Abner son of Ner, “Wake up, Abner!”
“Who is it?” Abner demanded.
“Who is it?” Abner demanded.
І озветься Давид: Ти ж такий чоловік, що нема тобі й рівнї в Ізраїлї; чом же ти не стережеш твого пана, царя? бо се хтось з людей пробрався був, щоб убити пана твого, царя.
“Well, Abner, you’re a great man, aren’t you?” David taunted. “Where in all Israel is there anyone as mighty? So why haven’t you guarded your master the king when someone came to kill him?
Недобра се річ, що ти вдїяв: Так певно, як живе Господь, заслужили ви на смерть, що ви свого пана, помазанника Господнього, не стережете. Подивись лишень, де царський спис і коновка з водою, що стояли в головах у його!
This isn’t good at all! I swear by the LORD that you and your men deserve to die, because you failed to protect your master, the LORD’s anointed! Look around! Where are the king’s spear and the jug of water that were beside his head?”
Саул же впізнав Давидів голос і каже: Чи се ж не твій голос, мій сину Давиде? І рече Давид: Мій голос, пане мій, царю.
Saul recognized David’s voice and called out, “Is that you, my son David?”
And David replied, “Yes, my lord the king.
And David replied, “Yes, my lord the king.
Та й рече далїй: Чого ж се ти женешся за твоїм рабом? що я таке вчинив, і яке зло в руцї моїй?
Why are you chasing me? What have I done? What is my crime?
Ой коли б же ти, пане мій, царю, хоч тепер прихилив ухо до слів раба твого: Коли Господь настроїв тебе проти мене, так нехай воно буде йому од тебе пахучою жертвою; коли ж люде, то нехай вони будуть прокляті перед лицем Господнїм, бо вони мене оце вигнали, щоб не було менї частини в наслїддї Господньому, і сказали: Ійди, служи чужим богам.
But now let my lord the king listen to his servant. If the LORD has stirred you up against me, then let him accept my offering. But if this is simply a human scheme, then may those involved be cursed by the LORD. For they have driven me from my home, so I can no longer live among the LORD’s people, and they have said, ‘Go, worship pagan gods.’
Нехай же кров моя не пролиється на землю перед лицем Господнїм, оце бо царь Ізрайлїв та вийшов шукати одну блоху, як уганяють за куропаткою по горах!
Must I die on foreign soil, far from the presence of the LORD? Why has the king of Israel come out to search for a single flea? Why does he hunt me down like a partridge on the mountains?”
І відказав Саул: Провинив я; вернись назад, сину Давиде; нїколи вже не засмучу тебе, тим що моя душа тобі сьогоднї була дорога: по дурному чинив я й проступився тяжко.
Then Saul confessed, “I have sinned. Come back home, my son, and I will no longer try to harm you, for you valued my life today. I have been a fool and very, very wrong.”
І відказав Давид: Ось царський спис; нехай хто з слуг прийде сюди й візьме.
“Here is your spear, O king,” David replied. “Let one of your young men come over and get it.
Господь кожному заплатить по справедливостї й вірі його, бо Господь оддав був менї в руки тебе, я ж не схотїв наложити руки на помазанника Господнього.
The LORD gives his own reward for doing good and for being loyal, and I refused to kill you even when the LORD placed you in my power, for you are the LORD’s anointed one.
Як дорога була менї сьогоднї душа твоя, нехай така дорога буде моя душа Господеві, і нехай він рятує мене з усякої нужди.
Now may the LORD value my life, even as I have valued yours today. May he rescue me from all my troubles.”
І відказав Саул Давидові: Благословен єси, мій сину Давиде: ти й дїло вдїєш, і могучо переможеш. І пійшов Давид своєю дорогою, а Саул вернувсь додому.
And Saul said to David, “Blessings on you, my son David. You will do many heroic deeds, and you will surely succeed.” Then David went away, and Saul returned home.