Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І перебула так скриня Господня у Филистійському займищі сїм місяців (і наповнилась земля їх мишами).
Филистимляне семь месяцев держали ковчег в своей области.
Тодї поскликали Филистії жерців та ворожбитів та й промовили: Що нам чинити з ковчегом Господнїм? Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце.
Они созвали своих священников и прорицателей и сказали: "Что нам делать с ковчегом Господним? Научите, как нам вернуть его назад!"
І відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожнї, а дайте їй те, що повинні у жертву за гріх; тодї одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає од вас.
Священники и прорицатели ответили: "Если вы хотите отправить назад ковчег Бога Израилева, то не отправляйте его пустым. Вы должны принести жертву, и Бог Израиля отпустит ваши грехи и перестанет вас наказывать. Тогда вы исцелитесь".
А ті сказали: Що ж то за спокутню жертву маємо принести йому? Вони відказують: Поглядом на лїчбу князїв Филистійських — пять золотих ґуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князїв.
Филистимляне спросили: "Какую жертву должны мы принести Богу Израиля, чтобы Он простил нас?" Священники и прорицатели ответили: "Здесь пять филистимских правителей (по одному на каждый город). И у вас, и у правителей ваших были одинаковые несчастья, поэтому вы должны сделать пять золотых наростов и пять золотых мышей.
Оце ж зробіть подобини ваших ґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого; може він тодї не вагонїте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею.
Итак, сделайте изваяния наростов ваших и изваяния мышей, опустошающих вашу землю, и отдайте это золото Богу Израиля. Может быть, Он перестанет наказывать вас, богов ваших и землю вашу.
Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтїї та Фараон? Адже ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх?
Не упрямствуйте, подобно фараону и египтянам. Только когда Бог наказал их, они разрешили израильтянам покинуть Египет.
Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх вернїте від них додому;
Вы должны построить новую повозку и взять двух коров, которые только что отелились и на которых не работали в поле. Впрягите их в повозку, а телят отведите домой, поставьте в загон и не давайте им следовать за матерями.
Тодї возьміте скриню Господню та й поставте на віз; золоті ж ті річи, що зробите яко покутну жертву, положіть в прискринок з боку її, та й нехай собі йде;
Поставьте ковчег Господа на повозку, а золотые изваяния, которые вы принесёте в жертву Богу, чтобы Он простил вам грехи ваши, положите в ящик рядом с ковчегом и отпустите повозку.
А вважайте: коли вона простувати ме 'д своїй граници на Бетсаміс, так се певно він зробив нам сю велику халепу; коли ж нї, так знати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм.
И смотрите: если повозка пойдёт прямо в Вефсамису, на землю Израильскую, то это Господь послал нам это великое несчастье. Если же коровы не пойдут туда, то мы будем знать, что Бог Израиля не наказывал нас, и все наши несчастья случайны".
Так і зробили люде; узяли дві дійні корови та й запрягли в воза, телята ж їх задержали дома.
Филистимляне сделали то, что сказали им священники и прорицатели. Они нашли двух коров, которые только что отелились, запрягли их в повозку, а телят их оставили дома.
І поставили скриню Господню на возї і ящик з золотими мишми й подобинами своїх ґуль.
Затем филистимляне поставили на повозку ковчег завета Господнего и мешок с золотыми мышами и изваяниями наростов.
Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс; вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не звертали нї праворуч нї лїворуч. Князї ж Филистійські йшли за ними аж до Бетсаміського займища.
Коровы пошли прямо в Вефсамису. Они мычали всю дорогу и шли прямо, не сворачивая ни направо, ни налево. Правители же филистимские следовали за ними до самых пределов Вефсамиса.
Бетсаміські ж люде жали саме пшеницю в долинї, а споглянувши, побачили ковчега, і зрадїли, що його узріли.
В то время жители Вефсамиса жали пшеницу в долине. Взглянув, они увидели ковчег Господа. Они очень обрадовались, увидев ковчег, и побежали встретить его.
Віз же дойшов до поля Йозуї, Бетсамія, і там зупинив ся. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепаленнє.
Повозка пришла на поле, принадлежащее Иисусу Вефсамитянину, и остановилась там возле большого камня. Жители Вефсамиса раскололи повозку на дрова, а коров принесли Господу в жертву всесожжения.
Левії ж здоймили скриню Господню і прискринок із золотими річами в йому, та й поставили на великому каменї. А Бетсаміські люде приносили всепалення і заколювали в той день Господеві жертви.
Левиты сняли ковчег Господа и ящик с золотыми изваяниями и поставили всё это на большой камень. В тот день жители Вефсамиса принесли всесожжения и жертвы Господу.
І бачили се всї пятеро князїв Филистійських, та й вернулись того ж дня в Аккарон.
Пять филистимских правителей видели всё это и в тот же день отправились обратно в Аккарон.
Ось які були болячкові ґулї з золота, що вистачили Филистії Господеві на спокутню жертву: за Азот одна, за Газу одна, за Аскалон одна, за Гет одна, за Аккарон одна:
Так филистимляне принесли в жертву золотые изваяния наростов за свои грехи перед Господом. Каждый золотой нарост был за один из филистимских городов: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф и один за Аккарон.
До того й золоті миши по лїчбі всїх міст Филистійських, що під пятьма князями, від міст утверджених аж до відкритих сїл, та до величезного каменя, що на йому поставили скриню Господню, та що і по сей день на полї Йозуї, Бетсамія.
А золотых мышей было по числу городов и сёл, принадлежащих пяти филистимским правителям. Камень, на который жители Вефсамиса поставили ковчег Господа, и до сих пор лежит на поле Иисуса Вефсамитянина.
Ехоніенкам же склалась біда між людьми Бетсаміськими, що вони розглядували ковчега Господнього. Убив бо він з них пятьдесять тисяч і сїмдесять чоловіка. І заплакав народ, що Господь учинив між людом таку погубу.
Когда жители Вефсамиса увидели ковчег Господа, среди них не было священников, и за это Бог убил семьдесят человек из Вефсамиса. И заплакали жители Вефсамиса, потому что Господь так жестоко их наказал.
І промовляли Бетсамії: Хто встоїть поблизу Господа, сього сьвятого Бога? До кого він тепер пійде від нас?
"Где священник, который может позаботиться об этом ковчеге? Куда он должен пойти отсюда?" — сказали они.
І послали до осадників Киріятяриму і звелїли сказати: Филистії вернули назад скриню Господню. Прибувайте та возьміте її до себе.
(В Кириафиариме был священник.) Жители Вефсамиса отправили послов к жителям Кириафиарима. Послы сказали: "Филистимляне возвратили ковчег Господа. Придите и возьмите его к себе".