Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 10) | (Буття 12) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • І була́ вся земля — одна мова та слова́ одні.
  • Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх.
  • І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
  • І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.
  • І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно.
  • І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.
  • І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“.
  • Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
  • І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
  • І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.
  • І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
  • І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.
  • Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“.
  • Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.
  • І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
  • І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.
  • І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
  • Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
  • Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
  • Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.
  • І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
  • І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
  • А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
  • Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.
  • І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
  • Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
  • Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера.
  • І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
  • Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
  • Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.
  • І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
  • Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
  • Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.
  • І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
  • А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
  • Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.
  • І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
  • А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
  • Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.
  • І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
  • А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
  • Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.
  • І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
  • І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
  • Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
  • Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
  • А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
  • Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.
  • Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
  • Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.
  • І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
  • І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.
  • А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
  • Сара була неплідна і не народжувала дітей.
  • І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
  • І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.
  • І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
  • І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.

  • ← (Буття 10) | (Буття 12) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025