Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
Вечером те два Ангела пришли в Содом. Лот сидел у городских ворот и, увидев их, встал, подошёл к ним и пал ниц.
та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.
"Государи мои, прошу вас, зайдите в дом ко мне, слуге вашему, там сможете омыть ноги и переночевать, а завтра продолжите свой путь", — сказал Лот. "Нет, мы проведём ночь на площади", — ответили они.
А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.
Лот, однако, так упрашивал их зайти к нему в дом, что они согласились и пошли к нему. Лот дал им напиться, испёк для них хлеб, и они поели.
Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.
В тот же вечер, перед тем, как они легли спать, жители Содома, от молодого до старого, пришли к дому Лота со всех концов города и окружили дом.
І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“
Они стали кричать: "Где те двое мужчин, что пришли к тебе сегодня вечером? Выведи их к нам, чтобы мы познали их".
І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
Лот вышел наружу, прикрыл за собой дверь
і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!
и сказал жителям города: "Братья, прошу вас, не делайте зла!
Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.
Послушайте, у меня есть две дочери, не знавшие мужчины, я отдам вам своих дочерей, делайте с ними, что хотите, только, прошу вас, не причиняйте зла этим двоим! Они пришли в мой дом, и я обязан защитить их!"
А вони закричали: „Іди собі геть!“ І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“ І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
Но жители Содома, окружившие дом, сказали: "Уйди с дороги!" И сказали себе: "Этот Лот пришелец в нашем городе, а ещё пытается учить нас, как нам жить!" Они сказали Лоту: "Смотри, тебе достанется от нас ещё хуже, чем им!", и стали наступать на него, собираясь выломать дверь.
Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
Но двое мужчин, которые остановились у Лота, открыли дверь, затащили Лота обратно в дом, а дверь заперли;
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
а тех, кто был снаружи, они ослепили, и молодых и старых, так что они не смогли найти дверь.
І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,
И сказали те двое Лоту: "Есть ли ещё кто-то из членов твоего семейства среди живущих в этом городе? Есть у тебя тут зятья, или сыновья, или дочери, или кто-нибудь ещё из твоего семейства? Если есть, ты должен сказать им, чтобы они сейчас же уходили.
бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.
Мы уничтожим этот город, потому что Господь слышал, сколько в нём зла, и послал нас разрушить его".
І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.
Лот вышел и переговорил со своими зятьями, теми, кто был женат на его дочерях. "Поскорее уходите из этого города поскорее, — сказал Лот, — ибо Господь вскоре разрушит его". Но они все подумали, что Лот шутит.
А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.
На рассвете следующего дня Ангелы стали торопить Лота. "Этот город будет наказан, — сказали они, — возьми свою жену и дочерей, которые с тобой, и уходите отсюда, чтобы не погибнуть вместе с городом".
А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
Но Лот всё ещё недоумевал; тогда эти двое, по милости Господней, взяли за руки Лота, его жену и двух дочерей и вывели Лота вместе с его семьёй невредимыми за пределы города.
І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.
Когда они вышли из города, один из Ангелов сказал: "Теперь бегите, спасайте свою жизнь! Не оглядывайтесь на город! Не останавливайтесь нигде в долине, а бегите в горы. Если остановитесь, то погибнете вместе с городом!"
А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!
Но Лот сказал тем двоим: "Владыки, прошу вас, не вынуждайте меня бежать так далеко!
Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
Вы так милостивы ко мне, слуге вашему, так милостивы, что спасли меня, но я не могу бежать в горы. Что если я не успею, и что-нибудь случится? Я погибну!
Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.
Тут неподалёку есть небольшой городок, позвольте мне бежать туда. Я добегу туда и спасусь".
І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.
Ангел сказал Лоту: "Хорошо, тебе в угоду Я не уничтожу этот городок,
Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.
только беги туда поскорее, а то Я не могу уничтожить Содом, пока ты не будешь там в безопасности". (Тот город называется Сигор, ибо был очень мал. )
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
В это самое время Господь начал разрушать Содом и Гоморру, послав с неба огонь и горящую серу.
I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
Господь уничтожил эти города, уничтожил всю долину, все растения и всех людей, живших в этих городах.
А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!
Когда они убегали, жена Лота оглянулась назад и превратилась в соляной столб.
І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
Рано утром того же дня Авраам поднялся и пошёл на то место, где стоял перед Господом.
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
Посмотрев вниз, на землю в долине, Авраам увидел, что с земли поднимается густой дым, словно дым великого пожара.
І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
Но когда Бог разрушал города в долине, Он вспомнил об Аврааме и, прежде чем разрушить их, вывел оттуда жившего в городах долины Лота.
І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
Лот боялся оставаться в Сигоре, поэтому он ушёл вместе со своими дочерями в горы, и они стали жить там в пещере.
І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
Однажды старшая дочь сказала младшей: "Повсюду на земле мужчины и женщины женятся. Но наш отец стар, мужчин же здесь нет, и не от кого нам иметь детей.
Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.
Давай напоим отца вином, и когда он опьянеет, ляжем с ним и от отца сохраним наш род".
І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
В ту же ночь обе девушки пошли к отцу, напоили его вином, старшая дочь легла с отцом в постель и спала с ним, и Лот даже не знал, когда она легла в постель и когда встала.
І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.
На следующий день старшая дочь сказала младшей: "Вчера ночью я легла с отцом, так давай сегодня снова напоим его вином, и тогда ты сможешь лечь с ним в постель и спать с ним. Мы от отца будем иметь детей и так продолжим наш род".
І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
В ту же ночь обе девушки напоили отца вином, а потом младшая дочь легла с ним в постель и спала с ним, и снова Лот не знал, когда она легла в постель и когда встала.
І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
Старшая дочь родила сына и назвала его Моавом; он — отец живущих поныне моавитян.