Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.