Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
Авраам был уже стар и в летах преклонных. Господь благословил Авраама всем.
І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,
И сказал Авраам рабу своему, старшему в доме его, управлявшему всем, что у него было: положи руку твою под стегно моё
і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
и клянись мне Господом, Богом неба и Богом земли, что ты не возьмёшь сыну моему жены из дочерей Хананеев, среди которых я живу,
Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.
но пойдёшь в землю мою, на родину мою, и возьмёшь жену сыну моему Исааку.
І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“
Раб сказал ему: может быть, не захочет женщина идти со мною в эту землю, должен ли я возвратить сына твоего в землю, из которой ты вышел?
І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!
Авраам сказал ему: берегись, не возвращай сына моего туда;
Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
Господь, Бог неба, Который взял меня из дома отца моего и из земли рождения моего, Который говорил мне и Который клялся мне, говоря: «потомству твоему дам сию землю», — Он пошлёт Ангела Своего пред тобою, и ты возьмёшь жену сыну моему оттуда;
А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.
если же не захочет женщина идти с тобою, ты будешь свободен от сей клятвы моей; только сына моего не возвращай туда.
І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.
И положил раб руку свою под стегно Авраама, господина своего, и клялся ему в сём.
І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
И взял раб из верблюдов господина своего десять верблюдов и пошёл. В руках у него были также всякие сокровища господина его. Он встал и пошёл в Месопотамию, в город Нахора,
І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
и остановил верблюдов вне города, у колодезя воды, под вечер, в то время, когда выходят женщины черпать воду,
та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! пошли её сегодня навстречу мне и сотвори милость с господином моим Авраамом;
Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.
вот, я стою у источника воды, и дочери жителей города выходят черпать воду;
І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.
и девица, которой я скажу: «наклони кувшин твой, я напьюсь», и которая скажет: «пей, я и верблюдам твоим дам пить», — вот та, которую Ты назначил рабу Твоему Исааку; и по сему узнаю я, что Ты творишь милость с господином моим.
І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.
Ещё не перестал он говорить, и вот, вышла Ревекка, которая родилась от Вафуила, сына Милки, жены Нахора, брата Авраамова, и кувшин её на плече её;
А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.
девица была прекрасна видом, дева, которой не познал муж. Она сошла к источнику, наполнила кувшин свой и пошла вверх.
І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“
И побежал раб навстречу ей и сказал: дай мне испить немного воды из кувшина твоего.
А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.
Она сказала: пей, господин мой. И тотчас спустила кувшин свой на руку свою и напоила его.
А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.
И, когда напоила его, сказала: я стану черпать и для верблюдов твоих, пока не напьются.
І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
И тотчас вылила воду из кувшина своего в поило и побежала опять к колодезю почерпнуть воды, и начерпала для всех верблюдов его.
А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
Человек тот смотрел на неё с изумлением в молчании, желая уразуметь, благословил ли Господь путь его, или нет.
І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —
Когда верблюды перестали пить, тогда человек тот взял золотую серьгу, весом полсикля, и два запястья на руки ей, весом в десять сиклей золота;
та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“
и сказал: чья ты дочь? скажи мне, есть ли в доме отца твоего место нам ночевать?
Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.
Она сказала ему: я дочь Вафуила, сына Милки, которого она родила Нахору.
І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.
И ещё сказала ему: у нас много соломы и корму, и есть место для ночлега.
І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
И преклонился человек тот и поклонился Господу,
та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.
и сказал: благословен Господь, Бог господина моего Авраама, Который не оставил господина моего милостью Своею и истиною Своею! Господь прямым путём привёл меня к дому брата господина моего.
І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.
Девица побежала и рассказала об этом в доме матери своей.
А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
У Ревекки был брат, именем Лаван. Лаван выбежал к тому человеку, к источнику.
І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —
И когда он увидел серьгу и запястья на руках у сестры своей и услышал слова Ревекки, сестры своей, которая говорила: «так говорил со мною этот человек», — то пришёл к человеку, и вот, он стоит при верблюдах у источника;
і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.
и сказал: войди, благословенный Господом; зачем ты стоишь вне? я приготовил дом и место для верблюдов.
І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
И вошёл человек. Лаван расседлал верблюдов и дал соломы и корму верблюдам, и воды умыть ноги ему и людям, которые были с ним;
І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“
и предложена была ему пища; но он сказал: не стану есть, доколе не скажу дела своего. И сказали: говори.
А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
Господь весьма благословил господина моего, и он сделался великим: Он дал ему овец и волов, серебро и золото, рабов и рабынь, верблюдов и ослов;
А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
Сарра, жена господина моего, уже состарившись, родила господину моему сына, которому он отдал всё, что у него;
І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.
и взял с меня клятву господин мой, сказав: «не бери жены сыну моему из дочерей Хананеев, в земле которых я живу,
Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.
а пойди в дом отца моего и к родственникам моим, и возьмёшь жену сыну моему».
І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“
Я сказал господину моему: «может быть, не пойдёт женщина со мною».
І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
Он сказал мне: «Господь, пред лицом Которого я хожу, пошлёт с тобою Ангела Своего и благоустроит путь твой, и возьмёшь жену сыну моему из родных моих и из дома отца моего;
Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.
тогда будешь ты свободен от клятвы моей, когда сходишь к родственникам моим; и если они не дадут тебе, то будешь свободен от клятвы моей».
І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!
И пришёл я ныне к источнику, и сказал: Господи, Боже господина моего Авраама! Если Ты благоустроишь путь, который я совершаю,
Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
то вот, я стою у источника воды, и девица, которая выйдет почерпать, и которой я скажу: «дай мне испить немного из кувшина твоего»,
вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“
и которая скажет мне: «и ты пей, и верблюдам твоим я начерпаю», — вот жена, которую Господь назначил сыну господина моего.
І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
Ещё не перестал я говорить в уме моём, и вот, вышла Ревекка, и кувшин её на плече её, и сошла к источнику, и почерпнула воды; и я сказал ей: «напои меня».
І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
Она тотчас спустила с себя кувшин свой и сказала: «пей, и верблюдов твоих я напою». И я пил, и верблюдов она напоила.
А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
Я спросил её и сказал: «чья ты дочь?» Она сказала: «дочь Вафуила, сына Нахорова, которого родила ему Милка». И дал я серьги ей и запястья на руки её.
І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
И преклонился я, и поклонился Господу, и благословил Господа, Бога господина моего Авраама, Который прямым путём привёл меня, чтобы взять дочь брата господина моего за сына его.
А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.
И ныне скажите мне: намерены ли вы оказать милость и правду господину моему или нет? скажите мне, и я обращусь направо или налево.
І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
И отвечали Лаван и Вафуил и сказали: от Господа пришло это дело; мы не можем сказать тебе вопреки ни худого, ни доброго;
Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.
вот, Ревекка пред тобою; возьми её и пойди; пусть будет она женою сыну господина твоего, как сказал Господь.
І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.
Когда раб Авраамов услышал слова их, то поклонился Господу до земли.
І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
И вынул раб серебряные вещи и золотые вещи и одежды и дал Ревекке; также и брату её и матери её дал богатые подарки.
І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.
И ели и пили он и люди, бывшие с ним, и переночевали. Когда же встали поутру, то он сказал: отпустите меня, к господину моему.
І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.
Но брат её и мать её сказали: пусть побудет с нами девица дней хотя десять, потом пойдёшь.
І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.
Он сказал им: не удерживайте меня, ибо Господь благоустроил путь мой; отпустите меня, и я пойду к господину моему.
А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“
Они сказали: призовём девицу и спросим, что она скажет.
І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.
И призвали Ревекку, и сказали ей: пойдёшь ли с этим человеком? Она сказала: пойду.
І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
И отпустили Ревекку, сестру свою, и кормилицу её, и раба Авраамова, и людей его.
І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.
И благословили Ревекку, и сказали ей: сестра наша! да родятся от тебя тысячи тысяч, и да владеет потомство твоё жилищами врагов твоих!
І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.
И встала Ревекка и служанки её, и сели на верблюдов, и поехали за тем человеком. И раб взял Ревекку и пошёл.
А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
А Исаак пришёл из Беэр-лахай-рои, ибо жил он в земле полуденной.
І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.
При наступлении вечера Исаак вышел в поле поразмыслить, и возвёл очи свои, и увидел: вот, идут верблюды.
І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.
Ревекка взглянула, и увидела Исаака, и спустилась с верблюда.
І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.
И сказала рабу: кто этот человек, который идёт по полю навстречу нам? Раб сказал: это господин мой. И она взяла покрывало и покрылась.
І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
И ввёл её Исаак в шатёр Сарры, матери своей, и взял Ревекку, и она сделалась ему женою, и он возлюбил её; и утешился Исаак в печали по матери своей.