Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“
Когда Исаак состарился и притупилось зрение глаз его, он призвал старшего сына своего Исава и сказал ему: сын мой! Тот сказал ему: вот я.
І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
Он сказал: вот, я состарился; не знаю дня смерти моей;
А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.
возьми теперь орудия твои, колчан твой и лук твой, пойди в поле, и налови мне дичи,
І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.
и приготовь мне кушанье, какое я люблю, и принеси мне есть, чтобы благословила тебя душа моя, прежде нежели я умру.
А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
Ревекка слышала, когда Исаак говорил сыну своему Исаву. И пошёл Исав в поле достать и принести дичи;
А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
а Ревекка сказала сыну своему Иакову: вот, я слышала, как отец твой говорил брату твоему Исаву:
„Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.
«принеси мне дичи и приготовь мне кушанье; я поем и благословлю тебя перед лицом Господним, пред смертью моею».
А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.
Теперь, сын мой, послушайся слов моих в том, что я прикажу тебе:
Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
пойди в стадо и возьми мне оттуда два козлёнка хороших, и я приготовлю из них отцу твоему кушанье, какое он любит,
І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.
а ты принесёшь отцу твоему, и он поест, чтобы благословить тебя перед смертью своею.
І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!
Иаков сказал Ревекке, матери своей: Исав, брат мой, человек косматый, а я человек гладкий;
Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.
может статься, ощупает меня отец мой, и я буду в глазах его обманщиком и наведу на себя проклятие, а не благословение.
І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.
Мать его сказала ему: на мне пусть будет проклятие твоё, сын мой, только послушайся слов моих и пойди, принеси мне.
І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.
Он пошёл, и взял, и принёс матери своей; и мать его сделала кушанье, какое любил отец его.
I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
И взяла Ревекка богатую одежду старшего сына своего Исава, бывшую у ней в доме, и одела в неё младшего сына своего Иакова;
А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
а руки его и гладкую шею его обложила кожею козлят;
І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
и дала кушанье и хлеб, которые она приготовила, в руки Иакову, сыну своему.
І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“
Он вошёл к отцу своему и сказал: отец мой! Тот сказал: вот я; кто ты, сын мой?
А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.
Иаков сказал отцу своему: я Исав, первенец твой; я сделал, как ты сказал мне; встань, сядь и поешь дичи моей, чтобы благословила меня душа твоя.
І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.
И сказал Исаак сыну своему: что так скоро нашёл ты, сын мой? Он сказал: потому что Господь, Бог твой, послал мне навстречу.
І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.
И сказал Исаак Иакову: подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, ты ли сын мой Исав, или нет?
І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.
Иаков подошёл к Исааку, отцу своему, и он ощупал его и сказал: голос, голос Иакова; а руки, руки Исавовы.
І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
И не узнал его, потому что руки его были, как руки Исава, брата его, косматые; и благословил его,
І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.
и сказал: ты ли сын мой Исав? Он отвечал: я.
І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
Исаак сказал: подай мне, я поем дичи сына моего, чтобы благословила тебя душа моя. Иаков подал ему, и он ел; принёс ему и вина, и он пил.
І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“
Исаак, отец его, сказал ему: подойди ко мне, поцелуй меня, сын мой.
І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!
Он подошёл и поцеловал его. И ощутил Исаак запах от одежды его и благословил его и сказал: вот, запах от сына моего, как запах от поля, которое благословил Господь;
І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
да даст тебе Бог от росы небесной и от тука земли, и множество хлеба и вина;
Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“
да послужат тебе народы, и да поклонятся тебе племена; будь господином над братьями твоими, и да поклонятся тебе сыны матери твоей; проклинающие тебя — прокляты; благословляющие тебя — благословенны!
І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.
Как скоро совершил Исаак благословение над Иаковом, и как только вышел Иаков от лица Исаака, отца своего, Исав, брат его, пришёл с ловли своей.
І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“
Приготовил и он кушанье, и принёс отцу своему, и сказал отцу своему: встань, отец мой, и поешь дичи сына твоего, чтобы благословила меня душа твоя.
І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.
Исаак же, отец его, сказал ему: кто ты? Он сказал: я сын твой, первенец твой, Исав.
І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“
И вострепетал Исаак весьма великим трепетом, и сказал: кто же это, который достал дичи и принёс мне, и я ел от всего, прежде нежели ты пришёл, и я благословил его? он и будет благословен.
Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“
Исав, выслушав слова отца своего, поднял громкий и весьма горький вопль и сказал отцу своему: отец мой! благослови и меня.
А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“
Но он сказал: брат твой пришёл с хитростью и взял благословение твоё.
І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“
И сказал Исав: не потому ли дано ему имя: Иаков, что он запнул меня уже два раза? Он взял первородство моё, и вот, теперь взял благословение моё. И ещё сказал он: неужели ты не оставил мне благословения?
А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“
Исаак отвечал Исаву: вот, я поставил его господином над тобою и всех братьев его отдал ему в рабы; одарил его хлебом и вином; что же я сделаю для тебя, сын мой?
І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
Но Исав сказал отцу своему: неужели, отец мой, одно у тебя благословение? благослови и меня, отец мой! И возвысил Исав голос свой, и заплакал.
І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
И отвечал Исаак, отец его, и сказал ему: вот, от тука земли будет обитание твоё и от росы небесной свыше;
І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“
и ты будешь жить мечом твоим, и будешь служить брату твоему; будет же время, когда воспротивишься и свергнешь иго его с выи твоей.
І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.
И возненавидел Исав Иакова за благословение, которым благословил его отец его; и сказал Исав в сердце своём: приближаются дни плача по отце моём, и я убью Иакова, брата моего.
І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
И пересказаны были Ревекке слова Исава, старшего сына её; и она послала, и призвала младшего сына своего Иакова, и сказала ему: вот, Исав, брат твой, грозит убить тебя;
А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
и теперь, сын мой, послушайся слов моих, встань, беги к Лавану, брату моему, в Харран,
І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,
и поживи у него несколько времени, пока утолится ярость брата твоего,
аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“
пока утолится гнев брата твоего на тебя, и он позабудет, что ты сделал ему: тогда я пошлю и возьму тебя оттуда; для чего мне в один день лишиться обоих вас?
І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“
И сказала Ревекка Исааку: я жизни не рада от дочерей Хеттейских; если Иаков возьмёт жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то к чему мне и жизнь?