Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.
Иаков продолжил путешествие и пришел в землю восточных народов.
І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.
Там он увидел колодец в поле и возле него три отары овец, потому что из того колодца поили скот. Колодец был закрыт большим камнем.
І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
Когда все отары собирались, пастухи отваливали камень от колодца и поили овец, а потом клали камень на прежнее место.
І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.
Иаков спросил пастухов:
— Братья, откуда вы?
— Мы из Харрана, — ответили они.
— Братья, откуда вы?
— Мы из Харрана, — ответили они.
І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.
Он сказал им:
— Знаете ли вы Лавана, внука Нахора?
— Да, знаем, — ответили они.
— Знаете ли вы Лавана, внука Нахора?
— Да, знаем, — ответили они.
І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.
Иаков спросил:
— Все ли у него благополучно?
— Благополучно, — ответили они. — А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.
— Все ли у него благополучно?
— Благополучно, — ответили они. — А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.
І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.
— Солнце еще высоко, — сказал он, — еще не время собирать отары. Напоите овец и гоните их обратно на пастбище.
А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.
— Мы не можем, — ответили они, — пока не соберутся все отары, и камень не отвалят от колодца; тогда мы напоим овец.
Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
Он еще разговаривал с ними, когда подошла Рахиль с овцами отца: она пасла овец.
І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
Когда Иаков увидел Рахиль, дочь своего дяди Лавана, он подошел, отвалил камень от колодца и напоил Лавановых овец.
І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
Потом Иаков поцеловал Рахиль и, громко заплакав,
І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
сказал Рахили, что он — родственник ее отца и сын Ревекки. Она побежала и рассказала об этом отцу.
І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
Услышав о приходе своего племянника Иакова, Лаван выбежал навстречу, обнял его, поцеловал и привел к себе в дом. Иаков рассказал ему обо всем,
І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.
и Лаван сказал ему:
— Ты моя плоть и кровь.
Когда Иаков прожил у него месяц,
— Ты моя плоть и кровь.
Когда Иаков прожил у него месяц,
І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“
Лаван сказал ему:
— Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.
— Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.
А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.
А у Лавана были две дочери: старшую звали Лия, а младшую — Рахиль.
Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
Лия была не так красива,151 как Рахиль, а Рахиль была стройна и хороша собой.
І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.
Иаков полюбил Рахиль и ответил Лавану:
— Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.
— Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.
І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“
Лаван сказал:
— Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.
— Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.
І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
Иаков служил семь лет, чтобы получить Рахиль, но они показались ему как несколько дней, потому что он любил ее.
І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“
Потом Иаков сказал Лавану:
— Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.
— Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.
І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
Лаван созвал всех окрестных жителей и устроил пир.
І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
Но когда настал вечер, он взял свою дочь Лию и дал ее Иакову, и Иаков лег с ней.
А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
Лаван дал в служанки дочери свою служанку Зелфу.
А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?
Когда настало утро, оказалось, что это Лия! Иаков сказал Лавану:
— Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?
— Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?
А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
Лаван ответил:
— У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.
— У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.
Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.
Заверши брачную неделю этой дочери, а потом мы дадим тебе и младшую, за другие семь лет работы.
І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
Иаков так и сделал: провел неделю с Лией, а потом Лаван отдал ему в жены свою дочь Рахиль.
І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
Лаван дал в служанки Рахили свою служанку Валлу.
І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
Иаков стал жить и с Рахилью, и любил Рахиль больше, чем Лию. Он работал на Лавана еще семь лет.
І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.
Когда Господь увидел, что Лия нелюбима, Он открыл ей чрево,152 а Рахиль была бесплодна.
І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“
Лия забеременела и родила сына. Она назвала его Рувим,153 потому что сказала: «Это потому, что Господь увидел мое несчастье. Теперь мой муж, конечно, будет меня любить».
І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
Она снова забеременела и, когда родила сына, сказала: «Так как Господь услышал, что я нелюбима, Он дал мне еще и этого». И она назвала его Симеон.154
І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.
Она снова забеременела, и когда родила сына, сказала: «Теперь, наконец, мой муж привяжется ко мне, потому что я родила ему трех сыновей». Поэтому он был назван Левий.155
І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.
И снова она забеременела и, когда родила сына, сказала: «На этот раз я возблагодарю Господа». Поэтому она назвала его Иуда.156 Потом она перестала рожать.