Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
В то время Иуда отошёл от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира.
І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял её и вошёл к ней.
І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
Она зачала и родила сына; и он нарёк ему имя: Ир.
І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.
И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан.
І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
И ещё родила сына и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его.
І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь.
І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь.
І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.
И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему.
А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал семя на землю, чтобы не дать семени брату своему.
І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его.
І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошёл в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин.
А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.
И уведомили Фамарь, говоря: вот, свёкор твой идёт в Фамну стричь скот свой.
І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену.
І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.
И увидел её Иуда и почёл её за блудницу, потому что она закрыла лицо своё.
І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“
Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдёшь ко мне?
А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.
Он сказал: я пришлю тебе козлёнка из стада. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлёшь?
А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошёл к ней; и она зачала от него.
І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
И, встав, пошла, сняла с себя покрывало своё и оделась в одежду вдовства своего.
А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
Иуда же послал козлёнка через друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашёл её.
І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.
И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы.
І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.
И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашёл её; да и жители места того сказали: «здесь не было блудницы».
І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.
Иуда сказал: пусть она возьмёт себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козлёнка, но ты не нашёл её.
І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.
Прошло около трёх месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите её, и пусть она будет сожжена.
Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“
Но когда повели её, она послала сказать свёкру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость.
І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.
Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал её Шеле, сыну моему. И не познавал её более.
І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.
Во время родов её оказалось, что близнецы в утробе её.
І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.
И во время родов её показалась рука одного; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый.
І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.
Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес.