Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Хира из города Одолламита.
І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
Там он встретил одну ханаанеянку, дочь Шуа, и женился на ней.
І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
Ханаанеянка родила сына и назвала его Иром.
І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.
Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,
І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
а потом она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезине.
І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.
І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
Ир, однако, сделал много плохого, не угодил Господу, и Господь умертвил его.
І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.
Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: "Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира".
А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.
І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.
І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
Боясь, что и Шела будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: "Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Шела". И Фамарь возвратилась в дом отца.
І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Хирой из Одолламита отправился в Фамну стричь шерсть с овец.
А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.
Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фамну стричь овец.
І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
Она сняла с себя вдовьи одежды, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фамны в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Шела вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.
І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.
Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, ибо лицо её было скрыто чадрой, как у блудниц.
І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“
И вот он подошёл к ней и сказал: "Я хочу быть с тобой". (Он не знал, что это была его невестка Фамарь. ) "Сколько дашь мне за это?" — спросила Фамарь.
А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.
"Я пришлю тебе козлёнка из моего стада", — сказал Иуда. "Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка".
А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
"Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?" — спросил Иуда. "Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох", — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.
І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.
А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
Через некоторое время Иуда послал своего друга Хира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Хир, однако, не сумел найти её
І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.
и спросил у мужчин в Енаиме: "Где та блудница, что сидела здесь у дороги?". Те же ответили: "Здесь никогда не было блудницы".
І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.
Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: "Я не смог найти эту женщину. Тамошние мужчины сказали, что там никогда не было блудницы".
І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.
"Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно".
І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.
Три месяца спустя Иуде сказали: "Твоя невестка Фамарь согрешила, как блудницы грешат, и теперь беременна". Иуда сказал: "Выведите её и сожгите".
Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“
Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: "Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?"
І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.
Иуда узнал эти вещи и сказал: "Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Шелу, как обещал". И больше не входил к Фамари.
І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.
Пришло Фамари время рожать и оказалось, что у неё будут близнецы.
І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.
Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: "Этот ребёнок родился первым".
І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.
Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. "Как ты сумел вырваться первым?" — сказала повитуха, и его назвали Фаресом.