Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки,
І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
А слідом за ними вийшли з ріки інших сім корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом — і паслися з коровами на березі ріки.
І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
І сім жалюгідних та виснажених тілом корів з’їли сімох добірних, гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.
І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні;
А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
аж ось інших сім колосків — тонких та спалених суховієм — виросли після них;
І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.
І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
А вранці сталося таке: його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого, хто б його міг пояснити фараонові.
І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх.
Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря.
І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон.
А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив.
І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили.
І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона.
І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити.
А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння.
І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки,
І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі.
І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів.
І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув.
І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні.
А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм.
І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені.
І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.
Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один.
А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду.
Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить.
Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі.
А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю.
І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий.
А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням.
А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею.
Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку,
І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах.
І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.
І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
Сподобалися ці слова фараонові й усім його слугам.
І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
І фараон сказав усім своїм слугам: Чи знайдемо таку людину, яка має в собі Божого Духа?
І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
Тож фараон сказав Йосифові: Оскільки Бог показав усе це тобі, то немає людини мудрішої та розумнішої за тебе.
Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
Ти будеш над моїм домом, і слів твоїх уст буде слухатися весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий за тебе.
І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею.
І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию.
І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.
Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею.
І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі.
І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця.
А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю.
А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила;
І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього.
І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа.
А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця.
І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія [1] , бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком.
А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
Ім’я ж другому дав Єфрем [2] , бо сказав: Розмножив мене Бог у землі моєї недолі.
І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули
І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб.
Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть.
І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам;